Статті

У лютому 2024 року в соцмережах завірусилося відео, на якому британський парамедик Пітер Фуше звертається до урядів західних країн і, ледве стримуючи сльози, каже: “Я соромлюся того, що я із Заходу”. Довгі місяці блокування допомоги в Конгресі США й занадто мала, на думку Пітера, допомога від інших країн вилилися в біль і розчарування британського волонтера. А через кілька місяців, у червні 2024-го, Пітер Фуше загинув.Read in English

Минулого тижня росЗМІ значну увагу приділяли здоров’ю Байдена та спробам дискредитувати його, а також замаху на Трампа, який для них є “свідченням внутрішньої напруженості в США” та “провісником громадянської війни”.Водночас візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Москви подається як ознака провалу західної політики ізоляції Росії та підтвердження її дедалі більшого впливу на міжнародній арені.Read in EnglishЧитайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Харківський стритарт епохи війни — справжнє культурне явище. Щемке, тимчасове і водночас безстрокове, як фанера замість скла на розбитих вікнах, на якій і виконано більшість згаданих тут робіт.

Лише в червні в українському тіктоці відео з хештегом #ТЦК набрало 470 млн переглядів (3 млрд за весь час). Тоді ж упродовж місяця опублікували 13 тис. постів із цим хештегом (62 тис. за весь час). Це перший за популярністю хештег у категорії “Новини і розваги”. І на нього дедалі частіше можна натрапити на сторінках тіктокерів, які, здавалося б, до теми ТЦК та мобілізації взагалі не дотичні. А все тому, що ця тема забезпечує в рази більше переглядів.Ми вирішили подивитись, як і кого тікток заохочує знімати відео про ТЦК. Для цього вивантажили свіжі публікації тіктокерів, чиї відео потрапили до результатів пошуку за хештегом #ТЦК. А разом із охопленнями проаналізували, скільки в цій темі пасеться росіян. Read in English

Майже кожен український чоловік бодай раз за своє життя відвідував ТЦК, і майже кожен після свого візиту уникав цієї установи як міг. Бо це черги, черги і ще раз черги без гарантованого результату. Таке було і до 2014 року, і до 2022-го. Хоча вирішити бюрократичні формальності в Україні можна й інакше. Це показує досвід ЦНАПів. Ми переглянули й порівняли відгуки про військкомати і ЦНАПи на Google Maps — там можна залишити відгук про ці установи, так само як про бар чи ресторан.

Коли дуже поспішаєш, іноді забуваєш про елементарні правила безпеки, яких у нашому житті дедалі більше. Так сталося з автором цих рядків. До вимкнення електроенергії лишалося ще пів години, тож автор, поспішаючи і не подумавши про ризики, забіг у ліфт свого будинку. Це була фатальна помилка. Що варто робити, а що ні в такій ситуації.

Недавній саміт НАТО у Вашингтоні не дав Україні очікуваних результатів. НАТО й українському уряду треба шукати інші можливості для інтеграції. Американський журнал Foreign Affairs опублікував матеріал про способи набуття Україною омріяного членства в НАТО. Пропонуємо повний переклад.

Все частіше з’являються чутки, що влада готується до переговорів із Росією. Візит прем’єр-міністра Угорщини Орбана до Києва, а потім відразу до Москви, далі до Пекіна, а потім у резиденцію Трампа також слугує підтвердженням цих чуток. Схоже, він катається між столицями і лідерами, які можуть завершити війну, передає послання керівників один одному. Або виконує завдання Москви зі створення ілюзії того, що Росії потрібен мир.

Минулого тижня російські медіа писали про дипломатичні поїздки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він приїхав до Києва й просив президента України припинити вогонь, потім полетів до Москви з тим самим проханням. Довкола поїздок політика російські пропагандисти стали продукувати безліч інтерпретацій, як вони це роблять завжди. Були версії, що це план Заходу для примирення країн за корейським сценарієм, що Орбан тепер стане представником Путіна на Заході, що Орбан здійснює свої вояжі на прохання Зеленського для налагодження мирного процесу.Read in EnglishЧитайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Чому на передових позиціях насправді воює набагато менше людей, ніж має бути? Що таке “відстійники” і “мазані” підрозділи? Як варто готувати бійців та відбирати для служби на різних ділянках? Міркуваннями про це з нами поділився сапер, який служить із перших днів війни і бував на різних ділянках фронту. Це дає підстави йому робити узагальнення про ключові проблеми у війську. Звання нашого співрозмовника — сержант, до війни викладав математику.