Статті

Переважна більшість статей – нашого власного виробництва. Щоправда, є трохи перекладів
Статті

Винен. Як Манафорт зробив Януковича президентом і потрапив у тюрму

Американський політтехнолог Пол Манафорт у 2006 році повернув до життя напівмертву Партію регіонів і зробив її найвпливовішою силою у Раді. Так почалася історія захоплення влади донецьким кланом, яка закінчилася розстрілами на МайданіСудові історії досліджував: Дмитро Бобиренко
Статті

Мільйон графіків. Інструмент для аналізу бази даних про першу реєстрацію транспорту

Щороку в Україні близько півтора мільйона автомобілів, причепів, мотоциклів та іншого транспорту проходять державну реєстрацію чи перереєстрацію. Всі ці операції збираються в одну базу даних. Головний сервісний центр МВС оприлюднив відкриті дані про первинну реєстрацію авто, починаючи з 2013 року, на порталі data.gov.ua. Автор: Texty.org.ua
Статті

Чи стало УТ-1 Суспільним телебаченням? Що вдалося команді, яка прийшла перетворювати держканали – і з чим вона не впоралася

«Суспільне телебачення» – це потужна машина. Воно має 5 загальнонаціональних теле- і радіо каналів: UA:Cуспільне, UA:Культура, UA:Українське радіо, Радіо Культура, Радіо Промінь. А також – 23 філії і, відповідно, регіональні радіо- та телеканали. До старту реформ все це добро належало державі і контролювалося київськими та місцевими чиновниками. Якість контенту була нижче плінтуса, а регіональні новини переповнені замовними матеріалами. В результаті реформ вдається зменшувати вплив чиновників, але програми здебільшого й досі нудні та нецікаві. Автор: Діана Дуцик, виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікації, член Незалежної медійної ради, викладач Могилянської школи журналістики.
Статті

Для чого ми воюємо? Просто підвищити добробут і побороти корупцію - замало. Ми маємо дати світу щось унікальне

Будувати придатну для життя та комфортну країну - мало! Неможливо повірити у те, що 80 бійців загинули цього року заради збільшення числа позашляховиків, ввезених до України (за офіційними даними) або заради гарних літніх відпусток українців у Туреччині. У багатьох державах світу траплялись військові конфлікти, багато країн пройшли через історичні злами, формування нової ідентичності. Але лише ті країни, що вийшли з таких ситуацій, маючи абсолютно новий і унікальний технологічний або інтелектуальний продукт, по-справжньому перемогли. Автор: Євген Булавка
Статті

Експорт здорової країни. Україна радикально зменшила продажі в Росію і збільшила в ЄС

Україна протягом минулих 300 років була інтегрована в російський економічний простір, а в радянські часи ця інтеграція була абсолютною. В усі роки незалежності України Росія виступала для нас головним експортним ринком: ми продавали туди від 26 до 30% наших товарів. Точка зору фахівців у цьому питанні була, по суті, одностайною: втрата третини експортних ринків завдасть українській економіці такого страшного удару, що на відновлення потрібні будуть десятиліття. Втім, багато хто досі не усвідомив, що саме це, власне, і сталося. За минулі чотири роки відбулося п’ятикратне падіння товарного експорту до РФ. Зараз товарний експорт до Росії в загальній структурі - це 7,8%. Автор: Сергій Лук'янчук
Статті

Першого підозрюваного у справі Гандзюк випустили. Каже, що примусили підписати неправдиві свідчення про присутність на місці злочину

Першого підозрюваного у справі замаху на вбивство Катерини Гандзюк - Миколу Новікова - відпустили прямо з ізолятору. У слідства - нова група затриманих, більшість з яких визнає участь у нападі і дає свідчення. Геращенко вибачається перед Новіковим. Прокуратура та поліція говорять, що Новіков хоч і вийшов, та його алібі не підтвердилось і він таки був біля Гандзюк у день нападу. Новіков же під відео розповів, що папір про знаходження на місці події його змусили підписати - як умову виходу з ізолятора. За це обіцяли закрити інші його кримінальні справи. Автор: Ольга Худецька
Статті

Швидко, прогнозовано, доступно, ввічливо. Київське метро як суспільне благо

Якби так само якісно, надійно і безперебійно, як метро, функціонувала, наприклад, мережа дошкільних навчальних закладів чи система охорони здоров’я – наше життя було би набагато нуднішим. Швидкість, точність та безпека вигідно вирізняють метро з-поміж інших видів міського транспорту Києва та, наприклад, метро Нью-Йорка чи Лос-Анжелеса. Користуючись київською «підземкою», завжди можна розрахувати свій час та спланувати графік. Автор: Юлія Солодько
Статті

Хіпстерам там не місце. На Арабатській стрілці суворий сервіс і рай для дикунів (РЕПОРТАЖ)

Арабатська стрілка розчарує людей, які звикли відпочивати на єгипетських та турецьких курортах, зате повністю виправдає надії туристів, які мріють про спокій на лоні природи, оздоровлення та дике життя в наметі. Тут немає (і найближчим часом не буде) п’ятизіркових готелів та розвинутої туристичної інфраструктури. Зате на Арабатці цілюще усе: і солонувате сухе степове повітря, і багата корисними мікроелементами вода, яка тече навіть із крану, і гарячі термальні води, і блакитна косметична глина, і чорна густа гаряча грязюка. Текст: Любов Величко
Статті

Планета нагрівається, міста заливає. Як кліматичні зміни впливають на життя та світову політику

Погодні аномалії на зразок тих, що переживає цього літа Україна - аж ніяк не випадковість. Це перші наслідки глобальних кліматичних змін, спричинених ростом температури планети. Проявлятися вони будуть по-різному - катастрофічними повенями в одних регіонах і катастрофічними засухами в інших. Але наслідок буде один: колосальні збитки від стихійних лих, дефіцит продовольства і води, а також конфлікти між людьми і державами за ці ресурси. Про це - стаття у Foreign Affairs, яку переклали "Тексти". Автор: Джошуа Басбі, Foreign Affairs
Статті

Трагедія спільного: Лазурне не стане справжнім курортом, поки люди не платитимуть податків

Молодий селищний голова, який після Майдану й АТО вирішив змінювати Лазурне, вже розчарувався через недалекоглядність односельців. У Лазурному час міряють не роками, а сезонами. У сезон місцеві таксисти сваряться за пасажирів, а на зиму, коли ділити нічого, миряться. Понад таксистами тут хіба що автобусні перевізники: ось власник маршруту стоїть перед дверима бусика «Херсон – Лазурне» й продає квитки по 125 гривень (у касі 80). У сезон тут практично не йдуть дощі, тож лазурненці поливають городину водою з-під крана, а потім дивляться у платіжки й міркують, чи вартувало воно праці. Утім, живуть тут не з городини, а з туристів. Тут кожен навчився заробляти сам для себе, але селище від того не багатіє. Більшість підприємців працюють у тіні і не платять туристичного збору. Автор: Ярослава Тимощук

Підтримайте нас