Статті

УПЦ (КП) впритул підійшла до визнання її автокефальною церквою. Це має зробити спеціальним томосом (по світському – постановою) Вселенський Патріарх, він же Патріарх Константинопольський, резиденція якого знаходиться в Стамбулі. Що саме буде в томосі – ще невідомо, але чимало оглядачів схиляються до думки, що Константинополь відновить Київську метрополію, яка зникла після приєднання Гетьманщини до Росії. Дуже стисло нагадуємо історію української церкви. Текст: Петро Боднар, графіка: Надя Кельм

Світові ціни на сировину зростають, а український експорт – це сировина. Збільшується продуктивність праці. Роботодавці відчувають конкуренцію за робітників. Постамайданна влада зменшила градус популізму і припинила штучно занижувати комунальні тарифи, плату за проїзд та інші регульовані державою ціни. Збір даних: Дмитро Бобиренко, пояснення: Володимир Раппопорт

Це прибуткова справа. З 2014 року в Києві з’явилося безліч кавових «точок», усі вони стильні, сучасні і мають колорит. Як і всі зміни, ця прийшла непомітно. Люди поступово звикали до вранішньої кави в улюбленому місці – і тепер здається, що так було завжди. "Багато людей шукають відмовки. Мовляв, бізнес в Україні – це так непосильно. Та тут нема нічого складного. Треба вірити, але треба ще й працювати. Річ більше в тобі, ніж у країні", – розповідає власник однієї з таких кав’ярень. Текст: Ярослава Тимощук, фото: Анатолій Бєлов

Продовжують з’являтися книжки, присвячені Україні в момент її боротьби за незалежність у 1917-1921 роках і невдовзі після поразки у цій боротьбі. Одна з-поміж таких новинок – про постать Симона Петлюри, друга розповідає про український націонал-комунізм. Читав Олег Коцарев

Перегони за глобальне лідерство у сфері штучного інтелекту вже офіційно розпочалися. За минулі 15 місяців близько 20 країн світу, а також Єврокомісія, оприлюднили стратегії щодо просування, розвитку та використання штучного інтелекту. Серед них немає навіть двох подібних, і кожна зосереджується на різних аспектах політики щодо штучного інтелекту: наукові дослідження, розвиток талантів, навички та освіта, запровадження в громадському та приватному секторах, етика та інклюзивність, стандарти та норми, а також дані й цифрова інфраструктура. Автор: Тім Даттон, засновник та головний редактор "Politics + AI"

Сходознавець та автор книги «Від Майдану до АТО: Українські мусульмани в умовах військово-політичної кризи 2013-2016 рр.» Михайло Якубович про те, чому мусульмани йдуть воювати за Україну, про те, як Росія примусила до співпраці мусульман Криму, та про іслам в Росії. Розмовляв: Олексій Гордєєв, автор книги «Церква на Майдані»

Весна 2014-го у Києві видалася нервовою: йшла анексія Криму, спалахували сепаратистські заколоти на сході й на півдні, та й бруківку на Майдані і в урядовому кварталі ще не поклали наново. Культурне життя завмерло. 24 лютого очікувався великий концерт Depeche Mode у столиці, але зі зрозумілих причин його скасували. Порожні афішні тумби нікого не дивували, аж раптом десь незабаром з’являється реклама не надто широко відомого на той час співака на ім’я Олег Винник. Автор: Костянтин Воздвиженський

Поки в Україні в лихоманці вирішують, чи потрібні країні автівки з євробляхами, в самому ЄС дивним чином взялись обмежити поведінку користувачів в Інтернеті. 25-го травня остаточно набув чинності Загальний регламент про захист даних (GDPR, General Data Protection Regulation), який викликав подекуди щире обурення серед європейського IT-комьюніті, малого та середнього бізнесу. Розбирався: Антон Павлушко

Цьогорічний пляжний сезон засвідчив, що херсонці адаптувалися до нової реальності й після окупації Криму навчилися більше заробляти на туризмі. Скадовськ – поки не Анталія, але потенціал є. Шансом і водночас викликом для регіону є децентралізація. Успішні громади організовують курорти, зводять парки, облаштовують освітлення. Про те, чим живуть, на що сподіваються та чого остерігаються жителі південного краю, розповідають Сергій Данилов, експерт Центру близькосхідних досліджень, та соціолог Віталій Юрасов, які вивчали регіон. Записала: Ярослава Тимощук

За нами мчать півтора десятки автомобілів і один мопед. В кожній автівці – четверо-п’ятеро розлючених лісорубів. Вони женуть по роздовбаних лісовозами дорогах, попри те, що це авторалі може закінчиться недешевим ремонтом. І їх можна зрозуміти: зараз на кону – їхній незаконний бізнес, і вони хочуть приховати нелегальну рубку лісу від журналістів та правоохоронців. Але громадські активісти уже на місці злочину, фіксують порушення. Цього разу вони пішли у ліс вночі – коли цього ніхто не чекав. Текст: Любов Величко