#волонтери
Хата "під ключ". Дві подруги облаштували для переселенців 50 порожніх сільських будинків
Не всі благодійні фонди збирають мільйони, проте навіть маленька ініціатива – крапля у великому океані. Так дві подруги в селі на Кіровоградщині організували волонтерський рух, облаштували для переселенців 50 порожніх хат і навіть зареєстрували благодійний фонд. "Перші днів п’ять ми плакали, а потім зрозуміли, що треба щось робити", — каже одна з них, Тетяна Босько.
Після війни нам потрібно стати супервідкритою країною для усіх емігрантів з інших країн (Погляд)
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай порушує, за його словами, неприємну, але критично важливу тему впливу спричиненої війною депопуляції на економіку, яка майже не фігурує в публічному просторі. Далі пряма мова.
Повернутися в Антрацит. Переселенці готують суп "Байрактар" у "кулінарних військах" і мріють повернутися додому
— У нашій квартирі час ніби зупинився. Застелене ліжко. Сашина дитяча. Здається, можна зайти й випити чаю. Мені дуже боляче, що туди поселять невідомо кого", — каже Наталя Бур'яненко.Вона вісім років платила за комунальні послуги у квартирі в окупованому Антрациті, що на Луганщині, бо сподівалася повернутись у свій дім. А зараз знайомі, які там залишилися, кажуть, що квартира нібито за борги потрапила в перелік тих, де окупанти зламуватимуть замки й заселятимуть мешканців окупованих українських міст, що залишилися без житла.
"Сиділка обікрала хворого, зачинила й поїхала". Історії харківських волонтерів про евакуацію
"16-річна дівчина втекла від обстрілів на Донеччині, сама дісталася місця збору й попросила волонтерів вивезти її. Але вони не можуть. Дівчина неповнолітня, а 75-річна бабуся, яка залишилаcь у підвалі свого будинку в Миколаївці, онуку не відпускає.Не зрозуміло, на кого чи на що вона чекає: чи на “русский мир”, чи на наших військових, чи на припинення бойових дій", — Георгій Зейков, координатор складної евакуації харківського фонду Rescue Now описує одну з багатьох проблем, перед якими постають волонтери.
Одягнути бійця. Як мініательє стало цехом, де шиють військову амуніцію, та перейшло від волонтерства до бізнесу
Коли торік у серпні Олена Запорожан відкривала своє ательє-майстерню а Полтаві (39 квадратів, дрібні ремонти, пошив суконь, постелі й дитячого одягу), вона й подумати не могла, як усе закрутиться з початком повномасштабної війни.Текст: Ярослава Тимощук, фото: Аліна Смутко.
Мародерство й безплатні обіди в Чернігові. Як живуть у обстріляних будинках
Гарячі обіди з волонтерської польової кухні дають змогу вижити тисячам мешканців обстріляних будинків у Чернігові, які досі стоять без води, електрики та газу. Про відновлення цих будівель і комунікацій поки що не йдеться, засобів до існування в багатьох, хто там живе, немає, а у квартирах масово орудують злодії.Червневий полудень. Неподалік магазину "АТБ" у чернігівському мікрорайоні Музикалка зібрався натовп. Люди прийшли з розбомбленого будинку, що на вулиці Мазепи, 56. Чекають на приїзд польової кухні з безплатними обідами. У кожного в цій черзі своя сумна історія. Люди діляться, їм боляче.