Усі інші ініціативи тонуть у потоці горя рідних, близьких і побратимів військовослужбовців, що загинули, захищаючи Україну.

“Ганьба!”, “Мерзотники!”, “Уявляю, як це все ріже очі хлопцям у холодних окопах”, “Ви що ***нулись?” — це коментарі під постом київської спільноти у ФБ, яка написала новину про встановлення різдвяного містечка біля торговельного центру.

У вирішальний момент, коли допомога Україні застрягла у Конгресі США, ми зробили цю добірку матеріалів, опублікованих на Texty.org.ua та перекладених англійською, аби допомогти активістам, які пишуть листи американським конгресменам, навести переконливі аргументи для подальшої підтримки України. Ці статті, оприлюднені упродовж повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, які пояснюють суть цієї війни та описують, з чим стикається українська нація, що стала мішенню для сусідньої вдесятеро більшої країни, керованої диктатурою і пропагандою.Read in English

Польський військовий аналітик, засновник Rochan Consulting Конрад Музика розповів в інтерв'ю виданню Forsal про те, як може розвиватися ситуація на фронті у 2024 році. Texty.org.ua публікують ключові прогнози експерта у вигляді впорядкованої прямої мови.

31 грудня 2022 року 140 українських військових, серед яких був і 30-річний Олексій Ануля, кікбоксер із Чернігова, повернулися з російського полону. Олексій розповів про тортури, побої, катування електрошокером і голодом. Далі його пряма мова.Read this article in English

Відбудовуючи приватні будинки на звільнених територіях, нинішня влада робить це дорожче порівняно з аналогічним будівництвом у Польщі, не враховуючи енергоефективність та ігноруючи постраждалих. Архітектор Олег Гречух аналізує відбудову на Київщині та Херсонщині й порівнює українські проєкти з польськими.

ТЕКСТИ поговорили з військовослужбовцем Вадимом Джувагою. Його підрозділ зараз перебуває за кілька кілометрів на північ від Авдіївки. Джувага каже, що може розповісти тільки про те, що “відбувається лише перед нами або за нами”.

Відносини України та Румунії після розпаду СРСР відзначилися тяжбами в міжнародному суді ООН від 2004-го до 2009 року щодо територіальної суперечки — делімітації континентального шельфу й виключної економічної зони між сусідами в Чорному морі.

Автопробіги й літературні фестивальні в окупованих містах, екскурсії та фотосесії на руїнах — усе це частина стратегії, яку Росія втілює на окупованій території України. Стратегія не нова: ті, хто у 2000-х їздив робити репортажі з Грозного для росЗМІ, тепер переповідають російські міфи про “знищення нацистами” Маріуполя.

Чому загибель 300 тис. росіян у загарбницькій війні — не привід для народу вимагати від своєї влади припинити "спецоперацію"? Що має статися, щоб це змінилося? Що в них у голові? Автор, який шукає відповіді на ці запитання, із власного досвіду знає російську глибинку, а нині відстежує інтерв’ю з російськими полоненими та їхнє спілкування з родичами.Read this article in English