Отже, враження від перших відвідин Румунії. Якщо коротко - країна дуже подібна до України, принаймні Мараморщина, якою ми подорожували. Багато бідно вдягнених людей, жіночок у хустках, які продають щось просто з землі. Дуже брудно, сміття більше, ніж у нас, особливо на берегах річок. Цілком пристойні будинки констрастують із жахливими халупами і опалюваними дровами багатоповерхівками. Подорожував: Тарас Шамайда

"Ну не може такого бути, щоб віддати дітей до школи румунами, а вийшли вони звідти українцями. Не буває так. А свою мову нам куди подіти?" Тексти поїхали до румунської меншини. Всі люди до 30 років, яких ми зустріли, добре знали українську. В румунськомовні райони Буковини їздив: Артем Чапай

Бухарест, як ніхто, зацікавлений у сильній Україні. На відміну від Польщі у нас з румунами немає історичних конфліктів. На початку правління Януковича українське суспільство лякали «румунськими територіальними претензіями». Захистити від них мав, звісно, союз з Росією. Події 2014 чітко продемонстрували, яка держава насправді зазіхає на українські землі, а яка підтримує наші зусилля з відновлення територіальної цілісності. Успіхи у «демонізації» Румунії стали можливі лише тому, що українці й досі дивляться на сусіда переважно через призму радянсько-російської пропаганди. Автор: Максим Паламарчук