Пристрасть і декілька принципів – ось усе, що потрібно для того, щоб зайняти державну посаду. Не досвід, інтелект, розсудливість, стриманість чи лідерські навички. "Тексти" продовжують публікацію статті Дженніфер Сеніор в "Нью-Йорк Мегезін" , яка присвячена аналізу сучасних політичних течій - від руху на підтримку Обами до Руху чаювання. Першу частину статті можна прочитати тут, оригінал статті - тут.

На зустрічі з підприємцями на Майдані Президент відмовився розмовляти "про політику". Тільки про Кодекс. А ще він рекламував свої досягнення в скасуванні дозволів та погоджень. І критикував чиновників, що роками сидять на своїх місцях і тримаються за свої корупційні привілеї. Мовляв, уряд прийшов та пішов, а чиновники на місцях як сиділи, так і сидять. Тому дуже йому важко прибрати ті дозволи. Його аж шкода стало. Автор: учасник спільноти TEXTY.org.ua Владимир

Під час виборчих перегонів ми часом дозволяємо собі впадати в дитинство. Можливо, не так часто – коли часи непогані. Але в погані часи ми часто «заморожуємо» свої знання про політику і про – що особливо критично – те, як важко запровадити зміни. Натомість починаємо вірити, що цього разу наша відмітка у виборчому бюлетені матиме магічний ефект. Автор: Дженніфер Сеніор, "Нью-Йорк Мегезін"

2 листопада в США відбулися проміжні вибори, на яких демократи понесли найвідчутнішу поразку в Конгресі з 1948 року - відтепер більшість у республіканців, вони ж отримали керівництво усіх комітетів. Так, керівниками комітету з міжнародних справ стали відомі противники "диктаторів і комуністів у всьому світі", зірки неоконсерваторів Іліана Рос-Лехтінен та Маріо Рубіо. Автор: Анатолій Бондаренко

В 1831 году Алексис де Токвиль отправился в Америку для того, чтобы на месте изучить «страну победившей демократии». По итогам своей поездки он написал труд «Демократия в Америке”, ставший через некоторое время классическим . Эта работа ценна не столько подробным описанием устройства и быта тогдашних США, сколько выводами, обобщениями и даже пророчествами, некоторые из которых, сегодня, увы, сбываются. Автор: Володимир ЗОЛОТОРЬОВ, блогер "Ліги"

Мирослав Попович – філософ, історик і громадський діяч, академік Національної академії наук України, директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Неважко помітити, що найбільше сил колишня помаранчева команда доклала не для боротьби з своїм політичним опонентом – Януковичем, а для взаємопоборювання. Більше того: ближче до виборів ситуація з взаємною недовірою набула критичних розмірів, а рівень недовіри між формальними партнерами по коаліції набув таких критичних розмірів, що повністю дезінформував виборця і привів до зміни влади в країні. Чому завжди б’ють своїх, з’ясовувала: Соня ПОЛЧОК