Поки компанії не знають, де шукати водіїв, сантехніків та швачок, а у лікарнях бракує медсестер, найбільше «свіжої крові» на ринок праці постачають юридичні та економічні факультети.

У 2017 році найбільше випустилося юристів, фінансистів, обліковців, економістів, філологів, вчителів молодших класів. Якщо вони шукатимуть роботу за спеціальністю, то на одне робоче місце претендуватимуть шість юристів, чотири економісти, два завгоспи («обліковці» у термінах чиновників від освіти). Серед топ-вакансій найбільше простих професій, тих, які можна опанувати без освіти: водії, продавці, працівники котельні, охоронці. Але, як не дивно, за цими професіями теж навчаються в коледжах чи училищах. Проект створений інтернкою Зоєю Красовською на основі відкритих даних Державної служби зайнятості (ДСЗ).

Найкращі абітурієнти здебільшого обирають виші у великих містах: Києві, Львові, Харкові.

Найкращі абітурієнти здебільшого обирають виші у великих містах: Києві, Львові, Харкові. При цьому, серед вступників з високими балами ЗНО небагато абітурієнтів з сіл. Це доводять академічні та аналітичні дослідження. Випускники шкіл у сільській місцевості менш успішні в навчанні не тільки в Україні. Вступники з сіл вдвічі частіше обирають педагогічні та вдвічі рідше – ІТ-спеціальності.Проект інтернки Олени Нікуліної

Цього року студентами, які вчитимуться на технічних та виробничих спеціальностях, стали абітурієнти з мінімальним балом ЗНО, трохи вищим від 100. А у майбутніх вчителів фізики, інформатики та географії прохідний бал приблизно на 40 балів нижчий, ніж у майбутніх фізруків. На спеціальності, які уряд вважає пріоритетними, не спостерігається ажіотажу, тож туди беруть усіх без розбору. При цьому є абітурієнти з максимально високими балами ЗНО, які не стали студентами.Проект створений інтернкою Оленою Нікуліною на основі відкритих даних Міністерства освіти