Цей серіал з тих, які можна або обожнювати, або ненавидіти. Відповідно, всі, хто його хоч раз дивився, чи «залипають» на ньому, очікуючи кожної нової серії, як свята, або навіть не хочуть про нього чути. Я відношуся до перших, тому що вважаю, що «Південний парк» - це енциклопедія сатири, причому не тільки на американське суспільство, але і на всі суспільства, взяті разом. Бо в принципі людина скрізь однакова. Чи дивно, що в «Південному парку» можна знайти масу паралелей із сучасною Україною. На робочому місці дивився мульфільм: Антон Зікора

“Смотрю второй эпизод “Хауса” на украинском языке, так как на русский еще не перевели...” - на такий коментар я наштовхнувся на початку осені в одному російському інтернет-щоденнику. Дубльовані серіали дивився: Павло СОЛОДЬКО

Вчора й позавчора телефон не вмовкав. Дзвонили знайомі, які спішили повідомити новину про "Український дубляж скасовано" і питали (я – один із активістів громадянської ініціативи "Кіно-Переклад"), що робити далі. Дізнавшись про подробиці у своїїх колег, відповідаю:) Те, що повідомив міністр культури Кулиняк, не є чимось новим. За такими правилами ринок діє вже чотири місяці, і те, що журналісти не хотіли вдаватися у деталі, свідчить тільки про їхнє бажання сприймати ситуацію однобоко – "скасовано/не скасовано" і небажання розбиратися.

Цьогорічні Канни – фестиваль без жодних скандалів і сенсацій. Критики вже нарекли його бляклим. Хоча для українців він був найбільш значущим, позаяк уперше в основній конкурсній програмі взяв участь ігровий фільм українських виробників – це стрічка «Счастье мое» режисера Сергія Лозниці, кінокомпанія SOTA Cinema Group. Чорнуху про Росію дивився Дмитро Рибаков

Синефілам усього світу Каннський фестиваль постає в уяві як свято кіно. Мовляв, світ з’їжджається до цього мальовничого міста, аби познайомитися з найбільшими досягненнями світового кінематографу за останній рік. Проте спитайте в інсайдера, і вам скажуть: головне на фестивалі – це коктейль-прийняття і вечірки, обіди й танці. Дивився і випивав: Олекса СЕМЕНЧЕНКО (Канни)

Головні лобісти російських фінансових інтересів у галузі кінопрокату: беззаперечне лідерство посідає Вадим Колесніченко, далі йдуть Ірина Бережна, Дмитро Табачник, Олексій Костусєв і віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко... Здавалось би, тема дублювання іноземних фільмів державною мовою вичерпалася ще кілька років тому, але ж ні, з приходом нового президента та уряду до влади тільки й чуємо, як в Україні щодня хтось береться захищати російське. Тепер вони вирішили, що українське дублювання їм не підходить…

Росія у дилогії «Утомленные солнцем» – це не просто Расєя, де панує граничний ірраціоналізм, як у Тютчева, а Расєя в прямому сенсі божевільна. Пережити сталінський режим і не з’їхати з глузду, либонь, неможливо. Тим, у кого вже «криша поїхала», замість антидепресантів та заспокійливих призначена куля в лоба, бо в Расєє табори замість психлікарень і лікарні як табори – за версією режисера та актора Нікити Міхалкова. Кіно дивився: Дмитро РИБАКОВ