#канада
Досвід Квебеку: виживання мови залежить від іммігрантів
Квебекці - чудовий народ. Щирий, людяний, творчий. Але необачність їхніх предків ледь не призвела до втрати рідної мови. Англійці були багатші від франкоканадців. Чим більша фірма, чим багатший магазин, чим важливіша посада - тим вони англомовніші.Менеджери і клерки були англомовними, а серед прибиральників та некваліфікованих робітників - більшість складали франкоканадці. Іммігрантам хотілося бути багатими, а не бідними. Тож іммігранти ставали англомовними, а для їхніх дітей англійська була майже рідною.
Автор: Євген Лакінський, спеціально для TEXTY.org.ua
Як пересуватися Північною Америкою: транспортне питання, погляд з Квебеку
Що мене здивувало у Квебеку протягом першого року
Про "жахливу Канаду"
"У Канаді всі одне на одного стукають"
Еміграція: їхати чи ні? Чому за кордоном стають полум'яними патріотами
Зараз багато хто задумується про еміграцію. Що ж, усі ми - діти іммігрантів. Інакше народилися б у Східній Африці, де виникла перша людина. ZaUA.org попросив нашого зарубіжного автора розповісти, як живеться українцю за кордоном і які в нього стосунки з українцями на Батьківщині.
Immigrant Song виконує: Євген ЛАКІНСЬКИЙ, місто Квебек
Голосують за людей, обирають партiю, міністрами стають тільки депутати
Раніше українці голосували за мажоритарною системою - і їм це не подобалося; тепер ми голосуємо за партійними списками - і теж не дуже задоволені. Варто подивитися, як вибори організовані і в інших країнах. ZaUA.org попросив нашого постійного автора - українського квебекця Євгена Лакінського написати про тамтешню виборчу систему, вона анлогічна тій, яка діє у Великій Британії. Бо хіба це не прекрасно, що міністра можуть обирати тільки з депутатів, які перед цим мають заслужити довіру виборців?
Вестмінстерську демократію досліджував: Євген ЛАКІНСЬКИЙ (мiсто Квебек)
Сповідь емігранта. «Деякі толерасти вражають не менш, ніж расисти»
Одного сонячного дня з'являється симпатичний молодий чоловік із чорним густим волоссям і смуглявою шкірою. І погляди зустрічаються. І за півроку львів’янка одружується, а ще за рік вони разом везуть коляску. І в дитини - блакитні галицькі очі і гарне темне волосся.
Записав: Євген ЛАКІНСЬКИЙ