У нашому уявленні українці тільки й робили, що страждали. Коли їм це набридало, вони повставали: чергові гайдамаки брали чергову Умань, героїчно різали "ворогів і зрадників" (часто - цілими сім'ями). Але тут влада підганяла війська і садила народних месників на палі, а решта населення продовжувала страждати. Таке життя тривало до 1991 року, коли Україна стала незалежною, але українці все одно продовжують страждати. Над міфотворчістю розмірковує: Євген Лакінський

Османські літописи – величезна й таємна сторінка історії України. І якщо читач гадає, ніби в нашій історії вже все відомо, усе прочитано, то це анітрохи не так. Структура козацького війська та Запорізької Січі з їхніми кошовими, писарями, бунчужними та обозними один в один відповідала тюркським степовим утворенням і тому ж Кримському ханству. Літописи читав: Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач

Наступної неділі у Франції відбудуться президентські вибори. Але не залежно від того хто переможе проблеми країни настільки глибокі, що прізвище президента мало, що змінює. Що буде, коли слава більше не сяє, а національна ідентичність слабшає. Якщо основи Франції — єдина культура та спільний спадок — розпадаються? Середній клас у Франції, переслідує «відчуття неминучого зникнення». Зарплати не зростають достатньо швидко з 1980-их; соціальні ліфти не працюють; безробіття зростає, руйнуючи життя людей, позбавлених підтримки родини; придбати нерухомість неможливо; перспективи забезпеченої старості зникають із року в рік. «Чи можна врятувати Францію?» стаття Мішеля Ґурфінкеля з'явилась в травні 2007 року в журналі «Commentary». Автор присвятив її виборам Президента Франції, які відбувались того ж року, але поставлене в ній питання та охоплене коло проблем актуальні і сьогодні. Переклад і адаптація: Comentaries, учасник спільноти ТЕКСТІВ

Коли Сергій Параджанов чув дорікання друзів на цензуру, на владу, на неможливість з'їздити за кордон, аби взяти участь у бієнале або кінофестивалі в Каннах, - він радив: "Іди у в'язницю. Посидь - зрозумієш". Відповідно до саркастичної радянської примовки, у СРСР "пів-країни сидить, а пів-країни саджає й охороняє половина СРСР протягом 70-ти років якось та ворушилася за ґратами й колючим дротом, - й теж створювала свої традиції, субкультури, жанри мистецтва. Автор: Ігор Кручик

Історичний роман Володимира Рутківського "Сині води" став лауреатом премії ВВС, а отже, мав би належати до тих текстів, які заслуговують на увагу. Насправді ж книга є «прохідною», і її справедлива оцінка – це трійка з плюсом. Автор: Сергій Лук’янчук

На матеріалах музею шістдесятництва, розпорошених нині по приватних квартирах, вже захищено дисертацію, створено кілька документальних фільмів. Ними постійно цікавляться журналісти з різних країн. Це й кілька персональних бібліотек, і практично увесь самвидав, і особисті речі, аудіо записи, унікальні рукописи та малюнки Алли Горської, листування, різноманітні артефакти табірного виробництва. Автор: Дмитро Рибаков