Уже вдруге Музей Голодомору вирушив у масштабну експедицію Україною, щоб записати свідчення тих, хто пережив страшні 1932–1933 роки.

Активіст Майдану, службовець СБУ з власним кабінетом, майже підозрюваний у держзраді, а потім засновник і перший керівник Українського інституту національної пам'яті й один з націоналістичних монстрів у описах російській дезінформації. Усе це біографія Володимира В'ятровича. Публікуємо конспект його виступу на Львівському книжковому форумі під час презентації його останньої книжки «Нотатки з кухні «переписування історії».

Сайт "Локальна історія" створив підрозділ під назвою "Дисиденти".

11 вересня 2001 року (9/11) світ спостерігав за жахливими терористичними актами, внаслідок яких загинуло майже 3000 людей. Терористи спрямували викрадені літаки у вежі-близнюки у Нью-Йорку, Пентагон під Вашингтоном, один з літаків впав у полі в Пенсильванії.

Львівські дигери відшукали у міській каналізації місце, в якому близько року переховувалась група євреїв в часи німецької окупації. Пошуки тривали понад рік.

Листи передала музею британка Алісон Маршал.

Пам’ятний знак на честь дружби Києва та Москви, який був розташований у сквері по вулиці Маршала Якубовського, 8, у столиці, тепер демонтували.

Окупація Польщі та частини України, попри 75-літню дистанцію між ними, супроводжувалася схожою риторикою Кремля.

Блогерка Лариса Вакульницька наводить своє фото з Житомирського музею й міркує, як таке могло статися:

У потоці проблем, політичних катаклізмів, емоційних переживань ми зосереджуємося на сьогоденні й забуваємо про те, як жили колись. До того ж мозок влаштований так, що погане забувається, а згадується лише приємне. Ми вирішили повернутися на 30 років у минуле і подивитися, як жив кожен із нас у рік проголошення незалежності.