Пам’ятний знак на честь дружби Києва та Москви, який був розташований у сквері по вулиці Маршала Якубовського, 8, у столиці, тепер демонтували.

Окупація Польщі та частини України, попри 75-літню дистанцію між ними, супроводжувалася схожою риторикою Кремля.

Блогерка Лариса Вакульницька наводить своє фото з Житомирського музею й міркує, як таке могло статися:

У потоці проблем, політичних катаклізмів, емоційних переживань ми зосереджуємося на сьогоденні й забуваємо про те, як жили колись. До того ж мозок влаштований так, що погане забувається, а згадується лише приємне. Ми вирішили повернутися на 30 років у минуле і подивитися, як жив кожен із нас у рік проголошення незалежності.

Археологічну пам'ятку безповоротно втрачено, повідомляє прокуратура.

В усіх регіонах тезу Путіна підтримує меншість українців.

ТЕКСТИ попросили наших читачів перевірити цю інформацію на місці – на жаль, це правда.

У 1982 році радянська влада залила шаром бетону знамениті горельєфи авторства Ади Рибачук і Володимира Мельниченка. «Стіна пам'яті» — наймасштабніший твір українського монументального мистецтва.

Стаття Голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича «Про історичну єдність в тюрмі народів» викликала широкий резонанс серед російських політологів та фахівців з міжнаціональних взаємин.

Наддністрянське село Рудківці, що на Хмельниччині, точніше його пляжно-курортна частина зовні та атмосферно нічим не відрізняється від містечок чорноморського узбережжя. Все як має бути – скупчення готелів, баз відпочинку, ресторанчиків, кафешок, «шалманів» з шашликами… Є навіть класичні тіточки, які швендяють пляжем, вигукуючи славнозвісне: «Гаря-а-а-ача-а кукурудза-а!». «Море», щоправда, – прісне, але то вже дрібниці.