Texty.org.ua запропонували своїм читачам оцінити, як Київ пережив зиму ракетних ударів і люті морози. Кияни фіксували, що відбувалося з електро- й теплопостачанням, гарячою водою, аваріями в будинках та роботою керуючих компаній. На жаль, ці оцінки показують, що удари ворога і зима оголили проблеми, про які місто воліло не говорити роками.

За вікном досі лютий: в одних київських квартирах +22 °C, а в інших +8 °C. Хтось радіє теплим батареям, а хтось лає владу. Але є й ті, хто вже самостійно вирішує, коли та скільки обігрівати свою оселю. Усе це нагадує енергетичний вінегрет, де годі знайти кінці. Насправді ні. Загалом у фахівців є розуміння того, як витягувати Київ із радянської моделі теплопостачання в сучасну, коли тепло подається розумно, економно й без аварій. Texty.org.ua розібралися, яким буде теплопостачання майбутнього. Спойлер: цілковитий ігнор теплоцентралі малоймовірний, але нас витягнуть круті новації.

Для того щоб встигнути підготуватися до наступного опалювального сезону 2026-2027 років, Києву варто застосувати гібридний підхід, за якого когенерацію потрібно доповнювати масовим встановленням модульних квартальних котелень.

Світла в будинках немає, а газ є. Чому? Як це працює? Про стійкість української газової мережі до російських ударів, реальний стан видобутку й імпорту та нагальні кроки підготовки до наступних опалювальних сезонів Texty.org.ua розповідає Сергій Макогон, колишній керівник держпідприємства «Оператор газотранспортної системи України» (2019–2022).

Зеленський регулярно критикує Кличка за погану підготовку столиці до російських ударів. Ми теж критикували і критикуємо мера Києва за це. Але як центральна влада виковувала енергетичну «стійкість»? Щоб це зрозуміти, достатньо подивитися, що відбувалося в керівництві галузі протягом останніх років.

Ми зробили анкету про перебої зі світлом, теплом і водою, а також про роботу міських, комунальних і аварійних сервісів у Києві за останній місяць. Нам важливо зрозуміти, як кияни оцінюють зміни, реакцію служб і які планують рішення в разі погіршення ситуації.

Повномасштабна війна показала межі стійкості київської енергосистеми. У цій статті на основі інфографіки ми розбираємо, як влаштована енергетика столиці, як вона працювала до 2022 року і чому серія ударів по різних вузлах системи врешті почала ламати її як єдине ціле.

Енергетична карта Європи — густа павутина ліній і вузлів, що світяться, мов нічні вогні індустріальних міст. При цьому чітко видно різницю між її західною та східною частинами. Це не просто технічна різниця, а ціла візуальна історія двох цивілізаційних підходів до енергетики.

300-тисячному Хмельницькому в якомусь сенсі пощастило. У місті немає великих ТЕЦ, як у Києві. Тому менша ймовірність опинитися всім у блекауті після російських атак. Натомість є щонайменше 70 котелень і сотні дрібних сучасних вузлів енергетики в різних районах. Як під обстрілами збільшити виробництво енергії? Чи рятують сонячні електростанції? Як видобувати тепло з-під землі? Усе це Texty.org.ua пояснює заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Тривалі відключення електрики і тепла, мороз і короткий світловий день — ідеальна комбінація, щоб на четвертому році війни посилити відчуття тривоги і безпорадності. Часто здається, що все залежить від однієї великої електростанції чи підстанції. Наслідки атак у грудні 2025-го й січні 2026-го важкі як ніколи, і щоб краще розуміти, що відбувається, пропонуємо розібратися, як працює система електропостачання в Україні.