Виплата 500 злотих на дитину кожній сімї, 13-та пенсія персонерам, збільшення мінімальної зарплати та заборона торгувати в неділю. Це з одного боку. З іншого – 0% на зарплату молоді до 26 років та зниження ставки податку на прибуток підприємств для фірм з оборотом меншим, ніж 1,2 мільйона євро – із 15% до 9%. Такі основні нововведення запроваджує в економічній політиці ПіС. Автор: Пшемислав Антас, член правління Інституту свободи. Юридичний та податковий радник. Експерт у галузі комерційного права, оподаткування та організації правосуддя. Має багаторічний досвід ведення податкових спорів та надання юридичних послуг суб’єктам господарювання. В даний час керує власною юридичною фірмою, раніше був менеджером у міжнародній консалтинговій компанії.

Коли тридцять років тому починалася польська трансформація із соціалізму в капіталізм, передбачалося, що цей процес буде "поверненням до нормальності". Звісно, це була лише ілюзія. У політичній економіці ніколи не буває ніякої "нормальності". В Польщі за минулі три декади відбулася глибока переміна соціальних стосунків. Одним відкрилися незнані доти можливості. Проте одночасно для значно більшої кількості людей ця переміна означала тривалу відсутність можливості реалізувати пробуджені соціальні прагнення. Автор: Рафаль Вось, провідний польський економічний журналіст. Серед інших спрацював з "Dziennik Gazeta Prawna", "Polityka" і "Tygodnik Powszechny". Випускник права та міжнародних відносин Варшавського університету та Гамбурзького університету. Лауреат польсько-німецької премії журналістики у категорії преси. Нагороджувався Асоціацією польських журналістів. Автор книги «Дитяча хвороба лібералізму» і «Це не країна для працівників».

Те, як працює економіка в світі — радикально змінилося, тож радикально змінитися має й політика. Країни «багатого» світу — це мільярд споживачів, а також мільйони фірм і компаній. І кожне з них приймає власні рішення. Проте існують також потужні публічні інституції, які намагаються скеровувати економіку. Передусім це центральні банки, які встановлюють фінансову політику, та уряди, які вирішують, скільки саме витрачати й позичати. Переказ статті із The Economist та деяке її тлумачення— Павло Контрактович

Середні та малі господарства із обережністю ставляться до іноземців. Зокрема, й тому, що на відміну від великих гравців, не мають можливості кредитуватися за кордоном. Маючи кредити за ставкою 18-20%, яка у кращому випадку буде знижена до 16,5%, вони будуть змушені конкурувати з компаніями, для яких є доступними кредити під 2-3%. Експерти також бояться: оскільки місцеву політику часто визначають підприємства, які працюють в кожному регіоні, для громад небезпечно, якщо один власник скупить всю землю навколо . Автор: Павло Контрактович

Йдеш за вівсянкою, але несподівано опиняєшся в книжковому відділі. Не те щоб культурний голод аж так змучив, просто в супермаркеті знову перестановка. І таких розчарувань попереду маса. Шкільний ярмарок замість солодощів, товари для новонароджених там, де була побутова хімія, декор у відділі побутової техніки і автотовари замість іграшок. Знайома ситуація, правда? Автор: Дар'я Куренная

За прогнозами НБУ, ризики в українському фінансовому секторі на історичному мінімумі. Звісно, ці сценарії в силі за однієї умови — продовження співпраці з МВФ. Якщо втримаємо інфляцію в запланованих межах, вниз піде облікова ставка НБУ, а за нею й кредитні відсотки в банках. Тобто, гроші для позик стануть дешевшими. Маємо непоганий шанс стимулювати українські технологічні виробництва. Чи скористаємось ним, чи знову накопичені гроші підуть на проїдання, тобто, купівлю імпортних іграшок залежить від урядових політик. Автор: Тимур Нагалевський, прес-секретар голови правління «Ощадбанку», спеціально для Текстів