Росія напала на Україну з трьох напрямків. Північного (на Київ), південного (на Херсон і спроба пробитися до Одеси) та східного (Харків і Зона ООС). На першому етапі російські війська швидко просувалися територією України й зупинилися на межі 100-150 км від кордону. Це логістична межа, за яку Росії важко постачати свої війська без використання залізниці. Тому не дивно, що залізничні вузли стали однією з перших цілей російського вторгнення. Найбільш болючими для України виявилися захоплення Куп’янська й Мелітополя. Водночас на півночі російські війська не змогли взяти під контроль жодне велике місто чи залізничний вузол.

Динаміка російських втрат показує, як змінився характер війни за декілька минулих тижнів. Передусім зменшилися втрати танків, які проходили свій пік на початку травня. З 1 травня до 12 травня війська РФ намагалися висадитися на західному березі Сіверського Дінця — основної лінії оборони ЗСУ. Найяскравішим епізодом стала провальна висадка біля Білогорівки, коли російські війська втратили десятки одиниць техніки й потенційно сотні людей вбитими та пораненими.

Ми показали, як змінювалася лінія фронту із початку війни. Наразі всі територіальні зміни перейшли на оперативно-тактичний рівень. І протягом останніх тижнів точаться бої за окремі населені пункти.

Команда  ТЕКСТІВ  підготувала карту воєнних дій, відтепер ми її зможемо оновлювати в ручному режимі. На ній можна подивитися статус населених пунктів, які потрапили в зону бойових дій (окуповано, звільнено, під контролем ЗСУ, бої), побачити знищені мости. Ці дані щодня збирає і оновлює наш журналіст Павло Солодько. Межі окупованих територій ми беремо з ресурсу militaryland.net. На фрагментах карти позначено основні автомобільні дороги, залізничні шляхи та водойми.

Планування й аналіз перебігу воєнної кампанії важко уявити без мапи. У медіа ілюстративні карти бойових дій зазвичай максимально спрощено — здебільшого це кілька стрілок і стилізовані зображення родів військ. Натомість “реальна” мапа значно глибша. “Тексти” зібрали деякі основні елементи й принципи створення таких карт, щоб полегшити їх сприйняття невійськовими читачами.

Від початку війни з полиць українських супермаркетів зникло чимало товарів. Цілком ймовірно, ви теж це помітили, коли не змогли знайти в магазині улюблену приправу, молоко чи конкретну марку вівсянки. По деяких категоріях кількість товарів зменшилась більше ніж на половину. Зменшення асортименту алкоголю у березні-квітні було повʼязане з забороною на продаж міцних напоїв. Але полиці з іншими товарами також суттєво порідшали.

Коли російський диктатор відправляє в Україну воювати та вмирати чоловіків з депресивних і проблемних регіонів, він, зокрема, розв’язує й соціальні проблеми у своїй країні. Таке враження складається після аналізу списку з 97 тисяч російських солдатів, який оприлюднила хакерська група Anonymous та активісти INFORM NAPALM.

Вкрай важливо пам’ятати про подвиг мешканців окупованих міст і сіл України, які беззбройними вийшли проти армії окупантів.

Недавно в нашому матеріалі ми розповідали про те, в яких умовах українська та російська армії зустрічають одна одну на Донбасі. Ми писали, що Росії знову загрожує розтягування лінії комунікацій, атаки на колони постачання та тилові бази. А також їхні сили легко можуть опинитися в ізоляції, якщо українські війська зруйнують мости через Сіверський Донець та Оскіл. Російські військові також це розуміють, тому намагаються вибудовувати систему безпеки в тилу. Особливо – систему протиповітряної оборони. Ми бачимо це на супутникових знімках.

Відколи ми отримали доступ до супутникових знімків гарної якості (0,5 м на 1 піксель), почали шукати наслідки руйнувань українських міст російськими окупантами. Складність у тому, що навіть коли будинок вигорів або розбитий зсередини, ракурс зверху практично нічого не покаже, тобто відмінність можна помітити, лише якщо будинок розбито вщент, включно з дахом. На жаль, 28 березня саме таких ділянок у Маріуполі виявилося вже багато.