У промислових містах Донбасу часто крім заводських газет читати немає чого. Наприклад, безкоштовна газета Новокраматорського машинобудівного заводу «Вестник НКМЗ» в кожному номері на першій сторінці розміщує новини про співпрацю заводу з підприємствами РФ, і використовує відверто проросійську риторику. Ось як оцінюють газету в місцевому пабліку kramatorsk_ukr: "Вестник НКЗМ". Все, как и раньше: Россия – кормилец, Украина – нелепая страна. И это газета "героя Украины" - Скударя». Текст: Роман Кабачій

Незважаючи на застуду, лікар наказала у наступні кілька днів прийти в поліклініку і повторно здати аналізи. Я з жахом уявила себе із головним болем і жаром під парасолькою на вітру, а потім у холодних коридорах ненависного закладу. «До речі, а скільки журналісти заробляють?» — ні з того, ні з сього запитала медсестра, поки я одягалася. «Дивлячись який журналіст», — відповідаю. «Ну, мабуть же не 1000 гривень, як ми? До речі, чи не могли б ви дати 40 грн на поповнення рахунку на телефон?» У поліклініку ходила: Любов Величко

"Ви знаєте, я вам так скажу. Не ту страну назвали Гондурасом. Я сама закінчила аспірантуру з бібліотечної справи в Ленінграді, добро розуміюся на цих питаннях. Ви розумієте, що книжки покрадуть? Нічого виносити на стелажі для всіх ми не будемо! Вибачте, ми тут недавно пару, яка сексом займалася, виводили з бібліотеки. Про шо ви говорите..." До бібліотеки ходить: Олесь Кульчинський, Київ - Стамбул

Всі роки незалежності Україна витрачала шалені гроші на «підтримку вугільної галузі». На цих грошах розтовстів увесь донецький клан, це був їхній стартовий капітал. Минулого року навіть війна не завадила погоничам шахтарів доїти український бюджет. Те, що Макіїввугілля та Донецька вугільна енергетична компанія опинилися на окупованій території, не завадило їм сумарно отримати з нашого бюджету 1,6 млрд грн. Але немає лиха без добра. Цього року все по-іншому: Україна перестала витрачати шалені гроші на «шахтарів». Детальніше дивіться на інфографіці. Щоб збільшити зображення, клікніть на нього.

Напередодні місцевих виборів міста України заполонили тисячі рекламних біг-бордів. Крім звичних партій з’явилося безліч нових. На прикладі Києва ми розібралися, хто вони. В інших містах можуть бути варіанти, але основні біг-борд-проекти скрізь однакові. Вуха колишніх «регіоналів» стирчать за фасадами майже десятка партійних проектів. Досліджував: Дмитро Лиховій