Матеріали автора Олена Кущенко

Російські спецслужби і далі вербують українських підлітків. Гейміфікація процесу, перетворення завдань на челенджі й пранки допомагають залучати дітей і змушувати їх скоювати злочини. Як працює система? Які психологічні прийоми застосовують ФСБ і ГРУ? І чому виграти в цій грі неможливо? Показуємо спрощений поетапний алгоритм.

Ранок киянки Дар’ї Павловської починається з чату голів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Оболонського району. «Світло −, вода +, тепло −», — пише вона. Ну або інший варіант. «Думала, у мене ще є десять хвилин», — каже, коли кореспондентка Texty.org.ua прийшла раніше за домовлений час. Таймінг у Дар’ї жорсткий. Крім ОСББ є основна робота, сім’я, діти. Кожен крок за планом.

Район із півмільйонним населенням накрила холодна безнадія. Щоб поїсти й попрати, треба дочекатися світла й води, до того ж одночасно. Щоб запустити в будинку опалення, треба самотужки утеплити труби. Щоб дійти по кризі в магазин, треба навчитися ходи пінгвіна. Кореспондентка Texty.org.ua розповідає про життя там, де не хоче опинитися ніхто.

Із подачі голови Деснянської райдержадміністрації Максима Бахматова перспективу «сільських туалетів» на київській Троєщині обговорювала вся країна. Чи справді каналізація в будинках може замерзнути? Як багатоповерхівкам повертають тепло? Як жеківці долають комунальний екстрим? Кореспондентка Texty.org.ua провела день зі слюсарем-сантехніком із Троєщини.

Більшість тих, хто тримає зброю на фронті, — чоловіки. Але й жінкам через війну доводиться змінюватися: опановувати нові професії, брати на себе більше відповідальності, ухвалювати рішення, які ще вчора здавалися «не про мене».Розповідаємо історії жінок, чиє життя змінила велика війна. Коли ми починали працювати над текстом, одна з героїнь була військовою; на момент публікації в армії служить уже двоє. Жінок стає більше і в армії, і в оборонці.

«Я дійду. Похрін як. Але дійду», — сказав він собі, піднімаючись на Говерлу. Втративши ногу на війні, киянин Артем Скрипник повернувся до роботи і тренувань, пробує нові види спорту, не відмовився від звичного ритму життя.Спочатку вони збиралися в Гідропарку, просто щоб побути «поміж своїх», поговорити. Потім людей стало більше, почали думати, як робити щось більше. У березні минулого року зʼявилася ГО «Ветерани 128 батальйону ТрО Дніпровського району».Артем розповів про свій шлях із війни додому, про те, з чим довелося справлятися і звідки сили підтримувати інших.

«Чай? Кава? Хлібчик додому?» — пропонує продавчиня в «Сімейній пекарні» неподалік залізничного вокзалу «Дарниця» в Києві. Вони працюють, коли немає світла. Часом зачиняються, виходять на роботу вночі, щоб пекти хліб, і просто намагаються протриматися бодай ще день. Як виживає малий пекарський бізнес під час блекауту? Читайте в матеріалі.

300-тисячному Хмельницькому в якомусь сенсі пощастило. У місті немає великих ТЕЦ, як у Києві. Тому менша ймовірність опинитися всім у блекауті після російських атак. Натомість є щонайменше 70 котелень і сотні дрібних сучасних вузлів енергетики в різних районах. Як під обстрілами збільшити виробництво енергії? Чи рятують сонячні електростанції? Як видобувати тепло з-під землі? Усе це Texty.org.ua пояснює заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

81-річна Зінаїда Сухомлінова тішиться двом новим акумуляторним лампам, які донька замовила для неї в інтернеті. Каже, що пристосувалися до блекауту як могли. Лампи освітлюють темну квартиру. Їжу готують на газовій портативній плитці. Найважче було спускатися й підніматися з дев’ятого поверху пішки. Але тепер у будинку навіть під час найдовших знеструмлень працює ліфт. Як це можливо у 24-поверховій висотці на чотири секції? По скільки мешканці скидалися і що роблять із зайцями, які намагаються їздити ліфтом безплатно, розповідаємо в матеріалі.

Голлівуд не правий. У фільмах, де всі блага цивілізації зникли, кожна людина керується власним егоїзмом. У реальності все навпаки: люди гуртуються. Росія завдала чергового удару по українській енергетиці 27 грудня, перед самим Новим роком. Тоді мешканці Вишгорода на Київщині майже на 100 годин залишилися без електрики. Про те, як жити взимку без світла, води та опалення і чому містянам важливо об’єднуватися, Texty.org.ua розповіла вишгородка Олена.Read in English