Матеріали автора Олена Кущенко

Голлівуд не правий. У фільмах, де всі блага цивілізації зникли, кожна людина керується власним егоїзмом. У реальності все навпаки: люди гуртуються. Росія завдала чергового удару по українській енергетиці 27 грудня, перед самим Новим роком. Тоді мешканці Вишгорода на Київщині майже на 100 годин залишилися без електрики. Про те, як жити взимку без світла, води та опалення і чому містянам важливо об’єднуватися, Texty.org.ua розповіла вишгородка Олена.

Юлія з Маріуполя, Наталія з Одеси, Світлана з Дніпра, Міла з Гостомеля. Через повномасштабне вторгнення всі вони тепер мешканки закарпатського Мукачева. Місцева територіальна громада стала новим домом для 16 тис. переселенців. Texty.org.ua з’ясували, що новоприбулі привезли із собою та як знаходять спільну мову зі старожилами.

Для керування наземними роботизованими комплексами (НРК) не обов’язково бути в зоні бойових дій. Як це можливо? У чому різниця між БпЛА та НРК? Які саме фахівці потрібні для цього напряму? Чи може ветеран після тяжких поранень долучитися до таких місій і отримувати гроші? Про це та інше розповідає керівник підрозділу наземних роботизованих комплексів 2-го корпусу НГУ «Хартія» з позивним Математик.

Хлопчик із Херсонщини залишився сиротою в Росії, яка знищила його дім і вулицю, окупувала його місто, позбавила рідної мови і Батьківщини. Застосувавши власну методику на основі ШІ, ми знайшли Остапа Тополіна на Уралі, де його віддали на всиновлення.Спільний проєкт Texty.org.ua  та NZZ

Гору сміття поблизу Хмельницького видно здалеку. Чути крики чайок. Якийсь птах заходиться голосом, що нагадує людський сміх. Уява малює кадри з фільмів про постапокаліпсис. Але, о диво, біля звалища немає неприємного запаху. Це завдяки тому, що тут із відходів видобувають біогаз і перетворюють його на електрику.Чи можуть сміттєві полігони допомогти пережити блекаути? Як працюють технології видобування біогазу? Розбираємося з експертами галузі.

Росія активно набирає українців з окупованих територій у своє військо — часто силою або шантажем. Є й такі, що добровільно йдуть воювати проти України.Після потрапляння в полон співгромадян, які служать у ворожій армії, судять за державну зраду. Вони навіть не мають статусу військовополонених, як росіяни. Кого з них вважати зрадниками, а кого постраждалими? Як відрізнити одних від інших? Які вироки виносять їм українські суди? Розбиралися з експертом із міжнародного гуманітарного права, військовослужбовцем Збройних сил України Максимом Тимочком.

4 жовтня росіяни обстріляли Шостку. Постраждали об’єкти критичної інфраструктури. Без світла, води й газу залишилося все місто, яке виявилося не готовим до такого сценарію. Скільки потрібно часу на відновлення, невідомо. Місцева влада затикає дірки, намагаючись обігріти і нагодувати бодай частину мешканців міста.

Валентина Браткевич, голова ОСББ з Ірпеня, ділиться своєю історією про те, як змінилося її життя з початком великої війни, про те, як це бути водночас багатодітною мамою і рухати процеси відбудови: залучати кошти благодійників, спілкуватися з підрядчиками, контролювати якість робіт і водночас дбати про родину та дітей, підтримувати атмосферу згуртованості серед сусідів.

Втративши здоров’я на війні, Олексій Подолян звільнився торік із армії. У нього майже не працює ліва рука, є проблеми із зором і памʼяттю. Виснажений і зневірений, він домагається, щоб держава належним чином оцінила його втрату і дала пожиттєву інвалідність. Історія Олексія свідчить про системну проблему, з якою стикається більшість ветеранів.

Без житла, грошей і документів. Мешканці дев’ятиповерхового будинку в Святошині, який російська армія зруйнувала прямим влучанням ракети «Іскандер», протягом місяця не отримували матеріальної допомоги від держави. Навіть акта про стан будинку досі немає. Щоб відновити втрачені документи, доводиться чимало бігати різними кабінетами. Про втрати і життя після російської ракетної атаки нам розповіли члени родини, які вижили тільки тому, що не ночували вдома того дня.