Матеріали автора Олена Кущенко

Як зігрітися в міській квартирі, коли надворі мінус десять, а центральна система опалення два тижні не працює і незрозуміло коли почне працювати?На газовій плиті лежить цеглина, на цеглині стоїть каструлька з водою, поруч кипить чайник. Так живуть уже два тижні мешканці містечка енергетиків Зеленодольськ, розташованого біля Криворізької ТЕС, яку 2 лютого зруйнували росіяни.

25-поверхівка поруч зі станцією метро «Політехнічний інститут» у Києві на перший погляд не видається якоюсь особливою. Хіба що поруч на клумбі стоїть трактор, який тягне танк. Але це не єдина цікавинка. Будинок на Берестейському шосе, 26а першим отримав грант за програмою «ГрінДім» від Фонду енергоефективності, що створений Кабміном і фінансується коштом держбюджету України за підтримки ЄС та уряду Німеччини. На початку осені сюди ходили на екскурсію, щоб побачити, як функціонує сонячна електростанція. Texty.org.ua зустрілися з одним зі співвласників будинку та головою ОСББ, щоб з’ясувати, як працює таке рішення. Голова ОСББ очікує, що влітку електроживлення місць спільного користування у будинку буде забезпечуватися завдяки сонячним панелям.

У кабінеті заступника мера Житомира Сергія Кондратюка лежить уламок від російського безпілотника «Герань-2». Його збили нещодавно поблизу водоканалу. Він лежить як нагадування про те, що критична інфраструктура потерпає від ударів ворога. Саме вона найбільше потерпає від відсутності електрики. Саме від її роботи залежить функціонування міста.

Texty.org.ua зустрілися з головою київського ОСББ, щоб дізнатися, як зробити так, щоб у 25-поверхівці працював ліфт, коли вимикають світло.

Родичі в Росії є в багатьох українців. Найчастіше це етнічні українці, які в різний час виїхали туди жити. Після повномасштабного вторгнення родинні стосунки складаються по-різному. Комусь легше зовсім припинити спілкування, щоб не чути звинувачень від мешканців Росії в тому, що “українці самі винні”, “самі себе обстрілюють” тощо. У когось ще жевріють ниточки родинних зв’язків, хоча спілкування зведене до мінімуму.Розповідаємо історію родини з прикордонного села на Сумщині — як змінилося їхнє життя з великою війною. Імена героїнь змінено на їхнє прохання. Назву села також не вказуємо, бо там “усі всіх знають і легко впізнають”, каже наша співрозмовниця.

Який шлях проходять близькі зниклих безвісти, що звертаються до ворожок та екстрасенсів, і яку роль у цьому процесі відіграє держава?«Магічне мислення», до якого вдаються родичі зниклих, часто є реакцією на стрес і безвихідь, у якій вони опиняються. Держава замість системної психологічної роботи з такими людьми (а їх десятки тисяч) фактично легітимізує ворожок та екстрасенсів, яких можна побачити навіть в ефірі єдиного телемарафону, що фінансується коштом платників податків.

Про те, навіщо їздити по кожну довідку у військову частину, чому медики хамлять військовим, а також скільки треба чекати висновку ВЛК, ми поспілкувалися з двічі пораненим нацгвардійцем, бойовим медиком зі взводу спецпризначення. Він розповів, скільки тривало лікування, біганина по лікарях та отримання різних довідок.

Недобудова на вул. Багірова, 26 стоїть серед подібних «коробок» і новеньких будинків з уже причепуреними фасадами. Її звели за кілька місяців, завершили ще в грудні минулого року. Відтоді змінюються сезони, забудовники, розміри вікон, витрачаються гроші, але будівництво більше не рухається. Що ж сталося?

— Командир батальйону сказав: “Ви всє ішакі *баниє” — і звелів робити так, як він наказує. — Але це ж підробка документів!— Ми розуміємо, але він наказав: “Або будеш робити, як я сказав, або підеш на передок в окоп”.

Про це рішення Світлани Трубачової редакції стало відомо в день публікації цієї статті. У ній ідеться про те, що передувало бажанню підписати контракт із ЗСУ, як жінка наближалася до цього через волонтерство і залученість у справи підрозділу, у якому воював і загинув її чоловік у перші дні великої війни. «Іду служити, продовжувати справу чоловіка», — повідомила нам вона.Звичайний магазин електроніки в Києві. На вітринах аксесуари для мобільних телефонів і ноутбуків, всередині невеличка черга. Тим часом продавець пакує у велику коробку кейс із безпілотником: жінка в чорному комбінезоні з довгим волоссям намагається викупити два «Мавіки». Готівки в неї вистачає лише на один. Через вимкнення світла не вдалося зняти з картки потрібну суму. За другий розраховується карткою: у магазині дали знижку на суму комісії, яка знімається з картки покупця за цю покупку. Жінка видихає з полегшенням: «Це ж людські гроші. Їх так тяжко збирати, я не можу витрачати їх ще й на комісію», — пояснює вона.