Статті
Бандитські Бровари. Чому виникла масова перестрілка в житловому кварталі (РОЗСЛІДУВАННЯ)
«Почалася сутичка місцевих броварських перевізників, які до цього контролювали ці перевезення, із зовнішніми перевізниками, яким віддали значну частину цих маршрутів», — пояснив фабулу подій у Броварах міністр МВС Арсеній Аваков президенту Зеленському. Але все було не так. Поки тривав карантин, перевезеннями почали займатися нелегальні перевізники, а після його послаблення пасажири не повернулися на легальні маршрути.
Двоє патрульних
За словами очевидців, 29 травня озброєних людей у дворі будинку на вулиці Олімпійській, 10 у спальному районі Торгмаш у Броварах (передмістя Києва) вперше помітили о 7:04 ранку. «Спочатку подумали, що хтось стріляє петарди, але через секунд п’ять стрільці почали кричати та нецензурно лаятися. І ми зрозуміли, що в них пістолети, — розповідає Катерина, мешканка будинку № 10 на вулиці Олімпійській. — У нас під вікнами так стріляли, що в мене хом’як від переляку помер. Я двічі телефонувала на 102 — було зайнято. А бабусі з нашого під’їзду слухавку обривали — результат був той самий».
Маршрутники в Броварах влаштували бойові дії (ВІДЕО)
Телефонна лінія 102 зареєструвала 31 виклик щодо стрілянини. Броварчани обурені: правоохоронці приїхали аж через двадцять хвилин після того, як люди почули постріли.
«На спецлінію 102 ГУ НП у Київській області перше повідомлення про стрілянину надійшло о 7:15, — повідомила у відповідь на наш запит Ірина Віцелару, начальниця Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Київського обласного главку поліції. — Диспетчер протягом однієї хвилини призначив і направив на місце події групу реагування патрульної поліції Броварського управління поліції».
За словами начальника Броварського відділення поліції Олега Петренка, перший виклик щодо стрілянини на Торгмаші в Броварах був зареєстрований через три хвилини після того, як про це дізналися в обласному главку, о 7:18. Тобто через три хвилини після того, як перший броварчанин зміг додзвонитися на 102. Система працює так: телефонні виклики броварчан (або мешканців інших міст і сіл області) спочатку надходять у головне обласне управління поліції, а вже звідти перенаправляються в Броварський поліцейський відділок.
На дві хвилини раніше про стрілянину дізнався черговий поліцейський патруль, який перебував найближче до місця події. Але що можуть зробити двоє патрульних поліцейських, зіткнувшись із десятками агресивних озброєних людей? Пізніше з’ясувалося, що патрульні відразу приїхали, просто щоб пересвідчитися, що повідомлення про стрілянину — правда. І передали цю інформацію в райвідділок.
Про те, як реагувала на бандитські розбірки місцева поліція, ТЕКСТАМ розповів Олег Петренко, який очолив Броварське відділення поліції кілька місяців тому, в лютому 2020 року.
«Щодня я приїжджаю на роботу о 7:20 ранку, — каже Петренко. — 29 травня я заїхав на територію райвідділка якраз у той момент, коли ми отримали перший виклик щодо пострілів, — о 7:18. Бачу хлопців — вони на вулиці курять усі, чекають на ранковий інструктаж. Бачать мене, вишиковуються, і тут вибігає черговий і кричить: “Олег Григорович, щойно надійшло повідомлення, що в нас стрілянина на Торгмаші!”. Всі одразу сіли по машинах і рушили туди. Загалом на місце події виїхало близько двадцяти працівників».
За словами Олега Петренка, на місце злочину — вулицю Олімпійську, 10 — двадцятеро озброєних поліцейських примчало за п’ять хвилин. Це схоже на правду: рухаючись власним автомобілем по цьому самому маршруту завдовжки 4,6 км, ТЕКСТИ витратили дев’ять хвилин. У поліції це точно вийде швидше, враховуючи те, що на екстрений виклик правоохоронці можуть їхати в спальному районі з перевищенням швидкості.
— Діставшись на місце, ми оточили мікрорайон і почали їх збирати по одному, — продовжує Олег Петренко.
— Але, за словами начальника ГУ НПУ Київської області Андрія Нєбитова, перші затримання були здійснені після того, як поліція особливого призначення КОРД була піднята по тривозі, — уточнюю я.
— Тоді в нас не було КОРДу. Підкреслюю: перші затримані одинадцять осіб — це заслуга моєї групи швидкого реагування. Того дня КОРД затримував людей у Житомирі (п’ятьох осіб) та Вінниці (шістьох осіб).
Водночас 30 травня на офіційному ютуб-каналі Міністерства внутрішніх справ з’явилося відео під назвою «Затримання КОРДом у Броварах підозрюваних у стрілянині 29.05.2020». На цьому відео озброєні люди у формі спочатку зрізають металеві ґрати в невідомому приміщенні, а потім із криком «Руки за спину!» затримують кількох людей. Детального опису під відео немає. Коментарі також вимкнено. За словами Олега Петренка, насправді це відео затримання було зняте в Києві.
— Як ви могли не знати про те, що у вашому місті буде масштабна зустріч людей зі зброєю?
— Ви ставите абсолютно резонне питання. Спочатку Вінницька поліція їх (озброєних людей в автомобілях. — Ред.) вела. Вони бачили бандитів, які зі зброєю сідають в автомобілі. За це начальника кримінальної поліції звільнили, керівника оперативної служби звільнили. А мене не звільнили, хоча, по суті, мене мали б у першу чергу звільнити. Я готовий відповісти за те, що в мене не спрацювала оперативна служба. Я не тримаюся за крісло.
Тут зазначимо, що звільнення в ситуації, коли поліція знає про те, що озброєні люди сідають в авто і кудись їдуть, — це дуже м’яке покарання. Щонайменше мала б бути призначена службова перевірка, але з незрозумілих причин її не провели.
Та якби в кінцевій точці маршруту озброєних людей, тобто в Броварах, оперативна служба поліції працювала якісно, правоохоронці могли б дізнатися про заплановану розбірку зі зброєю заздалегідь і «прийняти клієнтів» ще до її початку, на під’їзді до місця зустрічі.
Уся бандитська рать
У броварській поліції кажуть, що в бандитській розбірці взяло участь близько 100 осіб, 67 із них вдалося ідентифікувати. Аваков говорить про 67 учасників.
На цей момент правоохоронці затримали 39 людей. Резонансний злочин розслідують слідчі Броварського відділення поліції та Головного слідчого управління НПУ в Київській області. Як стверджує броварська поліція, одинадцятьом особам інкримінують бандитизм, тринадцятьом — замах на вбивство. Також порушені кримінальні справи за статтями «хуліганство», «пошкодження майна», «незаконне поводження зі зброєю».
Джерела ТЕКСТІВ у правоохоронних органах надали дані щодо 27 затриманих учасників стрілянини. Ми дослідили їхні біографії, щоб зрозуміти, хто ці люди і що їх пов’язує між собою.
Серед них є вже судимі, хулігани, злодії та інші кримінальники різного ґатунку, а також парочка спортсменів. «Найбільша риба» серед затриманих — Сергій Чорноокий, скандально відомий голова фракції «Опозиційна платформа — за життя» у Вінницькій обласній раді. Його вже затримували за статтею 189 ККУ «вимагання».
За даними Єдиного реєстру судових рішень, п’ятеро учасників перестрілки мають судимості. Артем К. отримав умовний строк за те, що в 17-річному віці пограбував жінку в парку. Роман Б. відсидів за побиття людини. Артем Ц. загримів за ґрати за квартирну крадіжку. Ярослав Ч. засуджений за завдання тяжких тілесних ушкоджень. Олександр О. вкрав ноутбук.
Ще двоє — Дмитро Г. і Павло К. — зараз під слідством за пограбування та хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї.
Деякі учасники конфлікту є або були приватними підприємцями. Наприклад, Антон Т. відкрив ФОП, щоб займатися будівництвом. І навіть ремонтував гуртожиток у Вінниці. Але не платив податки, і ДФС припинила діяльність ФОПу.
Ігор Т., ще один затриманий, займається рибним господарством разом із відомим вінницьким кримінальним авторитетом Георгієм Гюмюшлю, якого саме зараз судять за вимагання 100 тисяч доларів у підприємця за допомогу в отриманні дозволу на оренду 10 гектарів землі через рішення Вінницької міськради.
Серед затриманих є професійні спортсмени. Наприклад, фотографії Степана Т. можна побачити в новинах про змагання з греко-римської боротьби, на яких він посідав призові місця. Ще один спортсмен Павло К. — боєць ММА, він також виступає на змаганнях.
Карантин, падіння доходів, демпінг
На умовах анонімності в броварській поліції розповідають, що стрілянина у дворах біля автобусної зупинки Олімпійська-3 стала апогеєм конфлікту між двома кримінальними авторитетами: Іллюхою, він же Сергій Броварський, та ОЗУ «Потапи», якими керують брати Олег і Денис. Про це ТЕКСТАМ повідомило кілька джерел у правоохоронних органах.
«До початку карантину легальні перевізники, які їздили за маршрутом Бровари — Київ із Торгмашу, регулярно платили мзду “Потапам”. Але коли уряд заборонив рух громадського транспорту, дохід перевізників та їхнього “даху” природним чином впав до нуля, — пояснили нам правоохоронці. — Втім, потреба людей пересуватися нікуди не поділася. Цим і вирішив скористатися Іллюха — лідер злочинної групи, яка спеціалізується на крадіжках, грабунках та розбійних нападах».
За словами нашого джерела, щоб пристойно заробити, Іллюха запустив нелегальні пасажирські перевезення за маршрутом Торгмаш (Бровари) — станція метро «Лісова» (Київ). Для цього використовувалися білі мінібуси. У народі їх прозвали «швидка маршрутка», бо їхали ці буси від початкової до кінцевої точки без зупинок.
Коли легальним маршрутним таксі знову дозволили працювати після послаблення карантину, «Потапи» обурилися, адже нелегали Іллюхи нікуди не поділися і далі перевозили пасажирів у години пік (вранці й увечері), забираючи собі левову частку прибутку.
Броварчанам білі буси-нелегали подобалися. Звичайна маршрутка від Торгмашу до Лісової їде 29 хвилин, а нелегали встигали за 15 хвилин, бо їхали через окружну дорогу без зупинок та світлофорів.
Тут виникає ще одне риторичне запитання: чому дорожня поліція не помічала регулярного руху однакових бусиків, які не схожі на легальний міжміський транспорт? Мабуть, маски заважали.
Що більше поширювалася слава «швидких маршруток», то більше їх ставало. За кілька днів до стрілянини мешканці будинку біля зупинки Олімпійська-3 бачили аж півтора десятка білих бусів-нелегалів і не розуміли, навіщо тут стоїть стільки машин, адже пасажирів не так уже й багато.
Спочатку «Потапи» привели «тітушків», щоб ті на зупинці Олімпійська-3 наполегливо відмовляли пасажирів сідати в “іллюхінські” нелегальні маршрутки та ніким не «кришовані» приватні автівки, які підвозили броварчан до Києва. Їм пропонували сідати в законні жовті «Богдани». Один із місцевих мешканців обурився поведінкою невідомих нахаб і викликав поліцію.
«27 травня до нас звернулася одна людина і повідомила про чотирьох молодиків у марлевих пов’язках, — звітує начальник Броварського відділення поліції Олег Петренко. — Поліція виїхала. Ми цих осіб установили й опитали. Провели профілактичну бесіду щодо порушення громадського порядку. Але жоден маршрутник і жоден контролер не написав заяву. 28 травня ми надіслали листа в мерію, щоб нам надали інформацію про те, що там за два маршрути однакові їздять. А 29-го сталася стрілянина».
Правоохоронці кажуть, що напередодні стрілянини бандити зустрічалися в Києві й намагалися домовитися. Але не дійшли згоди. І тоді кримінальні авторитети вирішили з’ясувати, хто сильніший, як в американському бойовику.
Для цього підтягнули професійних спортсменів, «тітушків», засуджених і тих, хто зараз під слідством. Одним словом, усіх «своїх». І залучили сторонніх кримінальних авторитетів. Наприклад, із Вінниці приїхали члени організованого злочинного угруповання «Хуторяни»: групи Чорного (Сергія Чорноокого) та Комара, а з Києва — люди з ОЗУ «Журавель» (Віктора Журавля).
Після гучної перестрілки «швидкі маршрутки» зникли з поля зору. Виходить, що в цьому протистоянні перемогли «Потапи».
Кримінал і міська політика
Іллюха має міцні позиції в Броварах. Чоловік зі схожим прізвищем займається бізнесом і громадською діяльністю. У нього є юридична фірма, служба таксі й будівельна компанія. Він заснував кілька спортивних громадських організацій. Інколи з’являється на сторінках місцевої преси як меценат спортсменів. Буває на офіційних заходах із міським головою Броварів Ігорем Сапожком. Утім, Сапожко воліє уникати запитань про місцевих кримінальних авторитетів. «Ні-ні, я не в курсі», — сказав він, опустивши очі, й утік до свого кабінету.
Депутати Броварської міської ради кажуть, що тема нелегальних перевезень у місті стояла гостро вже давно. Але мер Сапожко чомусь не поспішає вирішувати конфлікт.
«Депутати ще півтора року тому зверталися до міського голови і до правоохоронних органів із вимогою вплинути на ситуацію з нелегальними перевізниками, припинити це беззаконня. Але нічого не змінилося», — бідкається депутат Броварської міської ради Сергій Бойко.
«Навіть коли була перестрілка, ми звертали увагу міського голови на п’ять незаконних перевізників, — додає його колега Юрій Скотніков. — Але в Ігоря Васильовича є така вада: він з усіма намагається бути в добросусідських відносинах. А інколи треба сказати: “Ні! Буде так! Буде за законом!”. На жаль, не завжди йому це вдається. Не секрет, що на цій темі сидять кримінальні люди. Мерові з усіма сваритися не хочеться».
У пошуках відповіді на питання про те, чому Ігор Сапожко так уникає теми кримінального життя міста, ми наткнулися на старі вирізки з газет 1998 року. У повідомленнях ідеться про те, що нинішній мер Броварів… розшукується за вбивство.
Історію про брутальне вбивство працівника нічного кіоску місцевою бандою висвітлювала газета «Киевские ведомости»: «Пізно ввечері 27.04.1998 року до одного з кіосків, розташованого на вулиці Харківське шосе, 154, на автомобілі “Мерседес-кабріолет” під’їхали двоє чоловіків напідпитку і почали вимагати відчинити для них уже зачинений кіоск. Торгівці цього не зробили. Молодики, які приїхали, належали до “середньої руки авторитетів” одного зі столичних кримінальних угруповань. Зав’язалася бійка. У руках одного з “авторитетів” була рушниця 12-го калібру. З неї на місці вбили 23-річного Івана Касьяненка — він працював водієм ПП “Гудолі”, у власності якого був кіоск. Ще п’ятеро хлопців зазнало поранень різного ступеня тяжкості».
Злочинці втекли, їх оголосили в розшук. Але зрештою ніхто так і не був покараний.
Детальніше про цю історію ми хотіли розпитати в Сапожка під час інтерв’ю. Надіслали запит до Броварської міської ради, але за два тижні очільник міста так і не знайшов часу на незручну розмову.
До речі, Олександр Нілов, ще один зі списку людей, які перебувають у розшуку за вбивство Івана Касьяненка, взяв шлюб із сестрою дружини Ігоря Сапожка. Тепер вони дружать родинами.
Усі все знають
Депутат Броварської міської ради Валерій Іваненко чудово обізнаний із проблемою нелегальних перевезень, бо він і сам очолює невеличку компанію, яка займається перевезеннями пасажирів з інвалідністю. За словами депутата, у місті є вісім точок, на яких нелегальні перевізники збирають пасажирів. І ні для кого це не секрет.
«Я у 2018 році особисто порушував питання нелегальних перевізників. Викликав поліцію. На другий день поліція вже не приїхала! А коли ми разом публічно обговорювали це питання з головою міської ради, його заступниками і начальником поліції, нам Сапожко і начальник поліції сказали, що “з цими нелегалами ми покінчимо із сьогоднішнього дня”. І от досі кінчають».
Тим часом і легальні перевізники (ТОВ «Євро-Авто-Альянс» і ТОВ «Союз-Авто»), і «брати Потапи» категорично заперечують свою участь в організації бандитських розборок.
Рядові броварські поліцейські також вдають, ніби нічого не знають про справи Іллюхи. І не під запис виправдовують мовчанку страхом за своє життя: «А як же нам потім тут жити? Це ж наше місто».
І лише новий начальник Броварського відділення поліції Олег Петренко запевняє, що не боїться нікого, хто називає себе кримінальним авторитетом: «Я вам можу гарантувати, що сядуть організатори. Поки справа перебуває в моєму слідчому відділі, позиція принципова. Вони їхали сюди і наплювали на поліцію, вважаючи, що її тут нема. А тепер ми маємо показати, що поліція в нас є, і цих людей посадити. І мені буде не соромно дивитися людям в очі».
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися