Беріть необхідний мінімум. Одяг зручний, не яскравих кольорів. Гратися у Рембо і вдягати камуфляж не обов’язково. Майте при собі аптечку і навчіться зупиняти кров. Не варто їхати власним або редакційним авто - його може не стати. Захотілося повоювати, беріть відпустку і йдіть добровольцем. Не перетворюйтеся у Порєчєнкова, який у касці «Преса» стріляв з кулемета. Дмитро Крапивенко – відомий український журналіст, головний редактор журналу «Український тиждень» . Після початку антитерористичної операції він п’ять разів їздив у зону АТО: і як журналіст, і як волонтер. 19 березня Дмитро Крапивенко провів майстер-клас для студентів Інституту міжнародних відносин НАУ, на якому розповів, як журналісту працювати в зоні АТО, що він повинен робити і чого робити не можна. Пропонуємо вам конспект його виступу.

Під час Другої світової Рузвельт сформулював два принципи роботи ЗМІ в умовах війни: 1. американці мають право отримувати від журналістів точні й правдиві повідомлення про війну; 2 публікації не повинні допомагати ворогові. Цензурна досягла такого рівня самоорганізації, коли всі журналісти, ознайомлені з нормами цензурного кодексу, безпомилково і охоче виконували його вимоги. Єдиним «каральним інструментом», який Управління цензури могло застосовувати, це публікація імен журналістів, які перетнули межу дозволеного. Автор: Сергій Лук’янчук

В наших медіа чимало іронії, часто виправданої, з приводу того, що країна так і не стала жити по-новому. Притому самі журналісти вважають, що їм самим щось змінювати чи змінюватись немає жодної потреби. А дарма. Часи боротьби з диктатурою минули. Україна перебуває в стані неоголошеної війни, але медіа, застрягши в минулому, відмовляються розвиватися і виявились не готовими до нових професійний викликів. Колег критикував: Мирон Призьба