Президент України Володимир Зеленський веде боротьбу проти опозиції, яка набуває "дивних форм".

Чеські вибори не стали тріумфом для проєвропейських та проукраїнських партій. Але вони також не стали катастрофою, оскільки крайні сили отримали меншу підтримку, ніж очікувалося. Про це пише президент Інституту Strategeo, колишній дисидент Ян Махачек у блозі Центру аналізу європейської політики (CEPA). Далі переклад матеріалу.

Заяву президента Володимира Зеленського про те, що він готовий не балотуватися на наступних президентських виборах, скептично сприйняли і опоненти Зеленського, і його соратники.

Сценарій, за якого антиукраїнська та євроскептична чеська партія SPD входить до коаліційного уряду з переможцем виборів ANO, є прийнятним для відносної більшості чехів.

Після підрахунку 99,91% голосів на парламентських виборах у Молдові, партія президентки Маї Санду — "Дія і Солідарність" (PAS) — отримує  50,16% голосів.

Президент Володимир Зеленський провів закрите засідання фракції "Слуга народу" минулого тижня, на якому заявив про розчарування у власній партії, нарікав на нардепів, активістів громадянського суспільства та журналістів, оскільки ті не змогли сприяти створенню непохитного образу України серед західних партнерів.

У разі виграшу проросійських сил на виборах у Молдові, країна може стати плацдармом для нападу на Одеську область.

Через три дні після суперечки між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським у Білому домі в лютому 2025 року команда віцепрезидента США Джей Ді Венса хотіла домовитися про дзвінок з послом України в Британії Валерієм Залужним.

Директор Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія "Право і Справедливість", переміг на президентських виборах у Польщі.

Лідер ультраправих Румунії Джордже Сіміон здобув перемогу в першому турі президентських виборів.