#війна люди
Під носом в окупантів. Як волонтери постачали ліки в Херсон і ламали картинку пропагандистам
— Я йшла площею й говорила по телефону. Російський солдат у повній амуніції просто для розваги навів на мене автомат. Я була дуже втомленою, буквально падала з ніг — минулі кілька днів ми майже не спали. Байдуже глянула на нього й подумала: "Боже, я так втомилася. Якщо ти мене зараз гепнеш, це все нарешті закінчиться".Це один зі спогадів Ірини Саліхової, співзасновниці херсонської волонтерської ініціативи "Котики-патріотики".З першого дня повномасштабного вторгнення Ірина разом з однодумцями допомагала містянам вижити — вони забезпечували херсонців медпрепаратами. Перші два місяці окупації Херсона їй навіть вдавалося це робити під носом у росіян.
Дороги, які долали українці у 2022-му
Дороги – нескінченно довгі та вкрай потрібні. І немає їм ні кінця ні краю. З Києва – на фронт, з фронту – на Львів роздовбаною “тарабайкою” яка їде зі швидкістю 60 км/год. Вокзали, черги, митний контроль, пересадки.Ці подорожі неможливо скасувати, вони є питанням життя і смерті. Малесенькі дітки, які їдуть, обійнявшись з дбайливо загорнутими в іграшкові пелюшечки іграшковими качечками. Поруч бабусі з величезними торбами. Усі їдуть: хтось із розбитого будинку – в нікуди, сподіваючись знайти прихисток, хтось – додому побачити тата й чоловіка після довгої розлуки.
Звикання до "гуманітарки". Як волонтери у прифронтових містах налагоджують справедливий розподіл допомоги
Катерина й Сергій Онищенки мешкають у Краматорську. До повномасштабної війни подружжя мало бізнес — забезпечувало харчування для курортників на турбазах у Лиманському районі. Після деокупації Онищенки виявили, що їхнє обладнання розкрадено. У 2014-му вони вже розгортали намети, щоб годувати вимушених переселенців. Тепер це довелося робити знову.Краматорськ після першого вторгнення Росії та захоплення Донецька став обласним центром, місто розвивалося й багатшало, але нове вторгнення Росії відібрало в нього перспективи, а в інших, ближчих до фронту містах, люди без роботи зараз зайняті виживанням. Нині Онищенки працюють в американській місії World Central Kitchen, яка допомагає людям їжею.Завдання волонтерів — не лише роздати пакети з їжею мешканцям прифронтових населених пунктів, а й правильно розподілити допомогу, щоб підтримати тих, хто дійсно цього потребує, уникнути зловживань і сприйняття гуманітарної допомоги як постійного забезпечення.
Через західний кордон виїхало лише близько 1,5 млн українців, але найбільші демографічні втрати будуть уже після війни – демограф
Академік Елла Лібанова з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України доповіла про демографічні втрати внаслідок повномасштабної війни. За її оцінкою, прогнозовані демографічні втрати України коливаються в межах від 500–600 тисяч до 5–6 мільйонів людей. ТЕКСТИ наводять ключові тези науковиці. Далі пряма мова.
“Жартуємо про секс і смерть”. Розповідь бійця про побут і настрій на передовій
Мене звати Сергій Фіщук, позивний "Шутнік". Від травня я є бійцем взводу вогневої підтримки одного з ОЗСП Національної Гвардії України й зараз служу в цьому підрозділі на східному напрямку.Я намагаюся вести літопис нашого тутешнього життя: записую його й фіксую на фото.