10 березня в агенції «Укрінформ» відбулася пресконференція, присвячена аналізу підсумків загальноукраїнського опитування про ставлення до мови та національної культури, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українці активно переходять з російської на українську. Це відчутно в інформаційному просторі та на побутовому рівні – у багатьох є знайомі, які торік заговорили українською. Наприклад, третина з 67 тис. опитаних користувачів додатку “Київ Цифровий”, відповіла, що почала спілкуватися українською саме в цей період. Тренд на українізацію не обійшов і здебільшого російськомовні східні області, які найдужче потерпають від війни й терору росіян. Read this article in EnglishБагато переселенців зі сходу та півдня України, які опинились у західних областях, також почали частіше спілкуватися українською – із власного бажання та надихнувшись україномовним середовищем. Натомість українців, якіз початком війни виїхали кордон, оминув цей тренд. Дехто навіть припиняє спроби говорити українською, опинившись у російськомовному середовищі в Європі.Ми поспілкувались з українськими біженцями в Німеччині про їхнє мовне середовище у цій країні та запитали, як надихнути українців спілкуватися рідною мовою.

Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – за грант Канадського інституту українських студій замовив КМІС опитування щодо мови та ідентичності. Нижче його результати.

Проєкт закону "Про медіа" фактично відкриває двері для російських пісень та фільмів, скасовує заборону популяризації держави-агресора, послаблює захист української мови в ефірі, - заявляє народний депутат Володимир В'ятрович.

Леся Мовчун, доктор філологічних наук, письменниця. Друкована періодика в епоху інтернету, гаджетів та інтерактивних додатків може здаватися архаїчною й віджилою.Але спробую переконати вас, що сучасні українські дитячі журнали варті уваги дітей і батьків та заслуговують на передплату й підтримку навіть під час війни. Особливо під час війни.Кожне з видань, про які йтиметься, має своє обличчя, аудиторію та особливості. А також певні спільні риси, що їх об’єднують.

У Дніпрі затвердили муніципальну програму підтримки української мови «Українською, будь ласка» на найближчі чотири роки.

"Важко розмовляти українською, якщо знаєш, що людина володіє російською. Це, мабуть, психологічний бар'єр. Але його можна подолати, лише потрібен час", – розповідає Тетяна Федорова з Маріуполя, яка нещодавно долучилися до розмовного клубу в Києві.

Після окупації міста у 2014-му батьки вирішили: їхня дитина має вивчити українську. Брак україномовного дитячого контенту взялися заповнювати самі – і створили вже понад сотню мультфільмів на власному ютуб-каналі."Спершу раділи кожному перегляду… Їх було небагато, сотню набрали – й почувалися щасливими: як багато людей подивилося, що ми намалювали…", – сміється Сергій Тученко, засновник україномовного ютуб-каналу "Хмаринка", який нині має 35 тис. підписників.

Спільнота "Мова об'єднує" закликала ВР ухвалити на найближчому пленарному засіданні законопроєкти 6287, 7459 і 7273д, спрямовані на захист українського культурно-інформаційного простору. "Тексти" публікують текст звернення.

Киянин Андрій Ковальов взявся дослідити відмінності між українською та російською мовами у сприйнятті на слух – у потоці, який чує україномовна дитина від російськомовної. Його розрахунки показують, що українська та російська відрізняються для сприйняття на 52%.Як саме це обчислено – читайте у дослідженні, яким Андрій Ковальов поділився з редакцією ТЕКСТІВ. Публікуємо його разом з методологією.Автори: Андрій Ковальов, засновник аналітично-консалтингової компанії, інвесторОлекса Шкатов, журналіст