На початку вересня Київ накрило смогом, в окремі дні датчики та спеціалізовані сервіси вказували на те, що якість повітря в столиці – чи не найгірша в світі. Офіційно в Державній службі з надзвичайних ситуацій називали близько півдесятка населених пунктів у різних куточках Київської області, пожежі в яких могли стати причиною задимлення міста. Карти, які вивчили ТЕКСТИ, показують, що інтенсивність цих пожеж значно поступається великим вогнищам у Зоні відчуження.

Клімат у світі і в Україні продовжує швидко змінюватися. Стає тепліше, посухи стають частішими, а опади – більш екстремальними. У цих умовах висушені українські торфовища перетворюються на порохові бочки, які щохвилини можуть вибухнути черговою пожежею. А запах гару з торфовищ, що тліють, стає вже звичним кошмаром для мешканців сіл і міст. Та повернути висушене болото у природний стан – надзвичайно складно. До того ж, болота – це “склад” прісної води, якої щороку стає менше.

"Коли там отаке куриться, як ото в пеклі, до мене сюди болотні щурі з мишами, ніби потоком, у двір пруть. То чорні щурі. Біди у дворі й у хаті від них — повно. Запитайте пожежників. Коли вони гасять поле, то аж здригаються, бо щурі пищать, коли всі заживо вигоряють, які не встигли від вогню втекти". Кілька тижнів тому Київська міська адміністрація повідомила, що під Києвом горить торф і в столиці очікують на погіршення стану повітря. З яких саме інгредієнтів складається київський смог у довгу безвітряну погоду сказати важко, але домішка диму з торфовищ у ньому точно є.На торф’яники їздив: Олесь Кульчинський