Чи здатне Європа захистити своє небо від Кремля? — запитує в статті британський журнал The Economist. Видання аналізує, з чого складається повітряний щит НАТО і констатує, що він має вразливості. Texty.org.ua наводять дещо скорочений переклад матеріалу.

Україна озброїться зенітними установками Skyranger на сотні мільйонів євро. Контракт із Rheinmetall підпишуть цього тижня.

У ніч на 3 вересня російські війська завдали комбінованого удару по території України із застосуванням 502 БпЛА, а також 24 ракет повітряного та морського базування.

«Українська бронетехніка» на виставці MSPO 2025 в Кельце (Польща) представила командно-штабний автомобіль "Новатор-2" з інтегрованою системою управління тактичної групи "Кречет".

Особливістю російської повітряної масованої атаки 28 серпня була значна кількість ракет, дві з яких влучили у житловий будинок у Києві. Повітряні сили вкотре наголосили на потребі у більшій кількості засобів для протистояння агресії ворога.

У ніч на 28 серпня (із 19.30 27 серпня) Росія завдала масованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування, загалом – 629 засобів повітряного нападу.

В українському небі помітили модернізований легкомоторний літак Z-137 AgroTurbo, який оснастили ракетами класу «повітря-повітря».

Інженери 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу створили систему ППО на базі наземної роботизованої платформи (НРК), яку оснастили переносним зенітно-ракетним комплексом (ПЗРК) «Игла».

Крилаті ракети "Іскандер-К", якими Росія атакувала Київ 31 липня, ворог спрямовує на наднизьких висотах, що ускладнює їхнє виявлення та знищення: нині ППО вдалося ліквідувати лише 3 з 8 таких цілей.

Кількість влучань російських дронів досягла найвищого рівня з початку повномасштабного вторгнення в Україну.