Кабінет міністрів схвалив постанову, яка дозволить внутрішньо переміщеним особам, які проживали на тимчасово окупованих територіях отримати допомогу на купівлю нової оселі.

Війна змусила ромські родини з Донеччини шукати прихисток на Харківщині. Тут вони зіткнулися не лише з труднощами переселення, а й із упередженнями: проблеми з документами, відмови у соцдопомозі, недовіра сусідів. Попри це вони облаштовують побут, відправляють дітей до школи.

Через транзитний центр у Павлограді, що на Дніпропетровщині, щодоби проходить майже 450 людей. За словами менеджерки з гуманітарної координації Катерини Макарової, це вдвічі більше, ніж місяць тому. Через збільшення кількості евакуйованих на вулиці розгорнули два додаткових намети. Нині усі 143 ліжко-місця в центрі зайняті.

У транзитному центрі в Павлограді Дніпропетровської області значно побільшало евакуйованих людей із прифронтових громад — місць для всіх не вистачає

Дизайнерка з Харкова Лана Тесленко у межах проєкту «Дім зі сміття» збудувала нестандартну оселю на Хмельниччині.

У соцмережах поширюють дописи про пошук родин із дітьми та закликами переїхати на постійне місце проживання у село Маліївці на Кам’янеччині. Мешканці села хочуть врятувати школу, яку, за браком дітей, можуть закрити в межах реорганізації закладів освіти.

Коли Росія розпочала війну в Україні, Рита закінчувала четвертий клас. Їй було десять, коли вона вперше почула звуки обстрілів, коли дізналася, що град — це не тільки опади, а фронт — буквально сусідня вулиця.

Чоловік, дружина, майже 30 кіз, 11 собак і 10 котів — саме в такому складі всі члени екоферми «Лиманська коза» з Херсонщини переїхали на Київщину в жовтні 2023 року, організувавши переїзд лише за тиждень. Перед цим були вісім з половиною місяців в окупації та рік життя на звільненій території, але під постійними обстрілами. Олена і Валентин Бєлозоренки не могли покинути своїх друзів-тварин. Поки не знайшлося інше місце для всіх, вони залишалися в рідному Станіславі.

За два з половиною роки повномасштабного вторгнення влада не розробила сталих механізмів пошуку довготривалого житла для переселенців. Життя в студентському гуртожитку — це, по суті, все, на що можуть у найкращому разі розраховувати майже всі, хто залишає свої оселі в містах, до яких наближається лінія фронту. Поодинокі винятки лише підтверджують загальну практику. Ми поїхали до Львова та Рівного і поспілкувалися з щойно евакуйованими мешканцями Покровська.

Журналіст і медіакритик Отар Довженко на своїй фейсбук-сторінці пояснює, чому в розмовній і медійній мові недоречно вживати канцелярський штамп «внутрішньо переміщена особа» (ВПО) на позначення переселенця. Texty.org.ua публікують погляд автора у вигляді прямої мови.