Українки потерпають набагато менше від сексуального чи фізичного насилля, ніж жінки країн-членів ЄС. Про це свідчать соціологічні дослідження. Такі дані різко дисонують із масовістю розповідей про сексуальне насильство у Фейсбуці, які публікують жінки під хештегом #яНеБоюсьСказати. Низький рівень сексуального насильства, який зафіксували дослідники, може пояснюватися тим, що в українок і європейок різні поняття, що таке сексуальне насильство. Щоб зрозуміти, як його розуміють українки, потрібні ґрунтовні дослідження, які, скоріше за все, не проводилися.

Оголосили людям: “Зараз вистрілюємо боєкомплект у повітря - і їдемо звідси”. Почали вистрілювати БК - і тут на перший БТР прилітає "коктейль Молотова”. І гине десантник, молодий хлопець. Нібито від вогнепального. Загоряється БТР, горять шини, у вогні стає видно, що за спинами натовпу є люди у військовій формі зі зброєю. Натовп почав розбігатися, залишалися хіба що ці наркомани, які пробували кидатися на машини.Розмовляв: Павло СОЛОДЬКО

ТЕКСТИ спробували дослідити, як змінювався рівень довколополітичного насильства в Україні до і після перемоги на президентських виборах 2010 року Віктора Януковича. Перша частина - ретроспективна, про насильницькі практики “попередників”. Автор: Максим ІСАЄНКО

“Я ж ска-за-ла не лі-зь на гір-ку, во-на бру-д-на” — ритмічно гамселить по попі мама свого трирічного непослуха, який намагається захиститись, підставляючи ручку під удари. Поки я думаю, чи соромно їй дубасити дитину за те, що замастила штанці, на іншому кінці того ж майданчика інша матір голосить: “Та я тебе в зоопарк віддам, подалі від нормальних дітей”. “Я бачу, як на вулицях батьки б’ють за будь-що: впала дитина — б’ють, стрибнула — б’ють, погано вчиться — б’ють. Автор: Валентина Кузик