Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) розпочала перевірки резонансних об’єктів будівництва у Києві.

Вже традиційно нічний дощ перетворив одну з київських вулиць, а саме Центральну, яка йде через масив приватної забудови на Осокорках до проспекту Бажана, на довгу калюжу.

Газета The New York Times зробила масштабний візуальний проєкт про те, як боротися зі спекою в містах, яка загрожує здоров’ю людей і робить повсякденне життя нестерпним. Видання бере за приклад Сінгапур, який переосмислює свої задушливі міські райони, щоб пом’якшити наслідки зміни клімату. ТЕКСТИ переказують основне зі статті.

15 червня Європарламент ухвалив резолюцію під назвою "Стала відбудова та інтеграція України в євроатлантичне співтовариство", де застеріг щодо підписання президентом містобудівної “реформи” (проєкт 5655).

Закон про реформу містобудування № 5655, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня, готували задовго до 24 лютого, тому навіть з правками він не бере до уваги військових, безпекових, енергоощадних та євроінтеграційних вимог нового часу, зменшує роль місцевого самоврядування та централізує містобудування.На конкретних прикладах ми спробуємо показати, які зміни закладено в цьому законі та як вони вплинуть на життя українців — зокрема киян, які мешкають у щільно забудованому мегаполісі.

Петиція про вето президента на скандальний закон про реформу містобудування за добу набрала необхідні 25 тисяч голосів і станом на 12:00 середи, 14 грудня, наближається до 32 тисяч голосів.

Упродовж тижня на ТЕКСТАХ було дві статті про згубний вплив рекордної спеки та подальших змін клімату і про те, що вчені шукають способи швидкого й ефективного озеленення мегаполісів.А тим часом у Кривому Розі дуже люблять пиляти дерева і постійно це роблять.Нещодавно вирубали десятки молодих лип уздовж вулиці Едуарда Фукса, однієї з міських магістралей, «підігрівши» і без того спекотне міське індустріальне літо у степовій зоні.Автори: Ренат Насрідінов, Юлія Карч (Кривий Ріг)

Продовжуючи наш цикл про сучасну українську забудову, досліджуємо Ірпінь. Тут є і жахливі квартали з пафосними назвами, і затишна п'ятиповерхова забудова, яка не поступається європейським містам.

Ми поспілкувалися з українськими архітекторами, які ведуть просвітницьку роботу. Це Олег Дроздов – автор Театру на Подолі, засновник Харківської школи архітектури; Юліан Чаплінський – блогер, архітектор, м. Львів; Наталія Каширіна – архітекторка, бюро Filimonov & Kashirina architects, м. Дніпро; Антон Целовальник – архітектор, викладач, м. Київ. ТЕКСТИ попросили їх обрати найкращі архітектурні рішення в громадських місцях та серед житлових комплексів, які були втілені у 2018–2021 роках. Кожен називав роботи інших архітекторів, не свої.

Команда учасників проєкту «Конструкції Взаємодії» провела у Херсоні п’ять днів, щоб відчути місто і зрозуміти його жителів. А за результатами спілкування та аналізу відкритих даних – розробити архітектурну концепцію для однієї з кількох обраних локацій для публічних просторів.