#медіа

Статті

Інформаційне дно. Алгоритм визначив рейтинг маніпулятивності «сміттєвих» інтернет-ЗМІ

Ми збудували глибоку нейромережу й навчили її виявляти маніпулятивні новини в інформаційному потоці. Застосувавши цей інструмент, ми зробили рейтинг маніпулятивних сайтів із так званого «третього ешелону», або, по-іншому — «зливних бачків». Сукупно такі сайти збирають понад 50 мільйонів візитів щомісяця, — а це аудиторія в кількасот тисяч людей щодня. Для порівняння, «Українська правда», за даними SimilarWeb, збирає 15 мільйонів. Ці сміттєві видання є поживним середовищем для російської пропаганди. Тут усе купується й продається, часто публікуються абсолютно дикі пояснення того, що відбувається.

Проект Текстів

Статті

Антирейтинг новин. Аналіз ТОП-50 сайтів, які читають в Україні

У нинішньому світі новини бувають дуже різної якості — як-от, скажімо, і їжа. «Як це?» — може запитати непідготовлений читач. Усе просто: у низькоякісних новинах непорядні журналісти та редактори використовують брехню, емоційну накрутку, заголовки, які не відповідають дійсності. Як відрізнити якісні новини від отруйного шлаку? Треба діяти приблизно так само, як і з їжею. Відомі бренди дбають про репутацію й не продають споживачам зіпсутого продукту. Справедливо це й для новин. Аби зрозуміти, які видання працюють якісно, а які згодовують аудиторії все, що заманеться, Інститут масової інформації та «Тексти» дослідили стрічки новин ТОП-50 українських інформаційних сайтів.

Збір новин та інфографіка: Тексти; аналіз новини: ІМІ

Журналістика даних

Хто вішає найбільше локшини?

Довжина кожної макаронини означає кількість маніпулятивних новин певного типу. Перший сайт на графіку має найбільшу кількість сумнівних новин, останні – найменшу. Клікайте на назву сайту, щоб прочитати досьє.

Статті

Механіка впливу. Хто і як керує проросійськими медіа в європейських країнах, і хто їм платить

Статті

Чи стало УТ-1 Суспільним телебаченням? Що вдалося команді, яка прийшла перетворювати держканали – і з чим вона не впоралася

«Суспільне телебачення» – це потужна машина. Воно має 5 загальнонаціональних теле- і радіо каналів: UA:Cуспільне, UA:Культура, UA:Українське радіо, Радіо Культура, Радіо Промінь. А також – 23 філії і, відповідно, регіональні радіо- та телеканали. До старту реформ все це добро належало державі і контролювалося київськими та місцевими чиновниками. Якість контенту була нижче плінтуса, а регіональні новини переповнені замовними матеріалами. В результаті реформ вдається зменшувати вплив чиновників, але програми здебільшого й досі нудні та нецікаві.

Автор: Діана Дуцик, виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікації, член Незалежної медійної ради, викладач Могилянської школи журналістики.

Пожертвувати