#хід війни

Статті

Пілот зенітного дрона. Як із відстані 500 кілометрів збивають російські безпілотники

Пілот зенітного дрона. Як із відстані 500 кілометрів збивають російські безпілотники
Ще пів року тому Халк зізнавався, що не збив жодного дрона. Тепер він рекордсмен. 23 російських безпілотники за добу і щонайменше два на відстані пів тисячі кілометрів. Загалом 200 знищених цілей. Як працює дистанційна система збиття дронів, хто нею керує і коли українці за кордоном зможуть збивати ворожі БпЛА над територією України, розповідає повний кавалер ордена «За мужність», кавалер «Золотого хреста» пілот із позивним Халк. Поки ми готували текст до публікації, Халк отримав від президента зірку Героя України.
Статті

Між поганим і ще гіршим. Чому бійці місяцями не виходять із позицій

«Утримував позиції 90, 200, інколи 240–280 днів», — читаємо в новинах. Нещодавно Зеленський відзначив командира, чий підрозділ провів на передку 343 дні. Чітких строків ротації немає, але зазвичай командири намагаються міняти підрозділи значно частіше — від кількох днів до одного-двох тижнів, щоб зберегти боєздатність. Тож перебування на передовій по 30–200 днів — наслідок важких умов війни. Пояснюємо, чому аномалія стає нормою.
Статті

Втрачене вікно можливостей. Чому в України не склалося з наступом на півдні у 2023 році

«Території я можу повернути, а от (втрачений) час ніколи». НаполеонРосійсько-українська війна багата на дискусійні епізоди, які підтверджують тезу, що фіаско є «сиротою», тоді як в успіху багато «батьків». Один із таких епізодів — Таврійська наступальна операція Сил оборони України (червень — вересень 2023 року). Такі епізоди в нас, як і в будь-якій демократичній країні, викликають внутрішньополітичні суперечки, відсуваючи на другий план професійний аналіз. Останній приклад цього ми отримали в середині лютого 2026 року.
Статті

Куди б’є Україна по Росії: географія, логіка та пріоритети ударів

Безсонні ночі й стогін росіян на кшталт «а нас-то за что?!» стають для багатьох регіонів РФ системою. Удари по нафтових терміналах РФ свідчать про перехід до нової фази кампанії — системного впливу на експортну інфраструктуру. Під прицілом опинилися ключові порти на Балтиці та Чорному морі, і їх синхронне ураження створює ефект «вузького горла» для всієї системи постачань. У підсумку йдеться вже не просто про пошкодження окремих об’єктів, а про цілеспрямоване обмеження здатності Росії експортувати нафту, а отже, й отримувати ресурси для ведення війни.
Статті

Як змінився фронт із початку 2026 року. Детальні карти просування росіян

Як змінився фронт із початку 2026 року. Детальні карти просування росіян
З потоку новин про локальні події на фронті важко побачити загальну картину і зрозуміти, як розвивається ситуація. Ми подивилися, як змінилася лінія фронту з моменту нашого останнього огляду та яке співвідношення втрат росіян і захоплених ними територій. За цим показником ситуація не найкраща, хоча є ознаки початку позитивного тренду. Але про його сталість говорити ще зарано.
Статті

Як Україні подолати дефіцит людей у війську: переосмислення проблеми мобілізації

Як Україні подолати дефіцит людей у війську: переосмислення проблеми мобілізації
Стратегія та формування збройних сил — ключові фактори вирішення проблеми укомплектування особовим складом і бойової готовності. Про це пишуть експерти Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк, Віктор Кевлюк та Олеся Фаворська в аналітичній статті для Фонду Карнеґі за міжнародний мир. Texty.org.ua публікують дещо скорочений переклад матеріалу.
Статті

«Долетіли з половиною гвинта». Уперше провели конкурс місій розвідувальних дронів

«Долетіли з половиною гвинта». Уперше провели конкурс місій розвідувальних дронів
Це було під Покровськом улітку минулого року. «Фурію», український розвідувальний дрон, заглушили ворожим РЕБом, а потім атакували ефпівішкою. Однак «Фурія» повернулася, а місію визнали найкрутішою для цього типу крил. Texty.org.ua розповідають, що відбулося в небі Донбасу і чому це має значення.
Статті

Непроаналізовані перемоги 2022-го: як самообман вдарив по Україні згодом

У час, коли на громадян України тиснуть складне теперішнє і невизначене майбутнє, аналізувати минуле комусь може здатися геть позбавленим сенсу. Але це не зовсім так. Спроба зрозуміти, як ми опинилися в цій точці, важлива як сама по собі, так і для кращого розуміння механіки війни й стратегії як таких. Багатогранність і комплексність таких явищ, як війна і стратегія, постійно вимагають покращення розуміння причинно-наслідкових зв’язків.
Статті

Війна на виснаження: як не програти. Три блоки проблем

Розкладаємо війну на виснаження на ключові вузли й пояснюємо, чому поточний курс веде до програшу. Поговоримо про ефективну мобілізацію і навчальний конвеєр, відновлення підрозділів і ротацію, медичну евакуацію, адаптацію до технологічної війни та логістику. Схоже, що український Генштаб або не здатний адаптуватися до швидкого циклу доктринальних змін (раз на пів року), або не має спроможності впливати на впровадження рішень. В Україні є острівки блискучих інновацій, але немає системи їх масштабування на все військо.
Статті

П’ять графіків про чотири роки війни. Тривоги, «Шахеди», ракети і втрати

П’ять графіків показують чотири роки великої війни: 74 768 повітряних тривог, еволюцію атак дронів і ракет, ефективність ППО, зміну втрат техніки РФ, темпи окупації та оцінки втрат росіян станом на лютий 2026 року.Дані на графіках охоплюють період від 24 лютого 2022 року до 30 січня 2026 року.Read in English