“У новинах, твітерах та телеграмах демонізують ТЦК, процес мобілізації та армію, — пише у соцмережі Х киянин, боєць батальйону “Вовки Да Вінчі” з позивним “Сокіл”. — Спробую поділитись своїм суб’єктивним особистим досвідом, щоб трохи розказати, що і як відбувається на практиці”. З дозволу автора передруковуємо його допис, не вказуємо його ім’я та прізвище з міркувань безпеки.

Вибух лунає зненацька. Я падаю на лісову підстилку й притискаюся до мокрої весняної землі, що смердить дощовими черв’яками. Руки на шиї, п’яти разом.Любомир, кремезний чоловік у військовій формі, усміхається: ми зачепили його розтяжку, підірвавши світлошумову гранату. «Ви всі трьохсоті», — заявляє він, використовуючи армійський код для поранених. Ми всі були поранені, поки намагалися витягнути наших поранених товаришів після мінометного обстрілу.

Військовий Артур не може отримати виплати за поранення. Іншій військовослужбовиці випалили вени внаслідок неправильного лікування. В обох однаковий діагноз — легка черепно-мозкова травма, або ж струс мозку, який у народі називають контузією. Це “автограф війни” і, вочевидь, найпоширеніша травма серед військових, однак через хаос із назвами військові не можуть отримати належне лікування та виплати. З’ясовуємо чому.

Публікуємо конспект обговорення соціологічного опитування, яке на замовлення Texty.org.ua провела агенція Info Sapiens. У дискусії взяли участь Владислав Грезєв, CEO рекрутингової агенції Lobby X, Віталій Дейнега, колишній заступник міністра оборони України, дослідниця агенції Info Sapiens Анастасія Шуренкова.

Логіка війни невблаганна, вона вимагає нових мобілізованих. Ми замовили в дослідницької агенції Info Sapiens соціологічне опитування, щоб зрозуміти, чи готові українські чоловіки мобілізуватися і далі та які страхи заважають це робити. Також ми запитали, якими джерелами інформації чоловіки послуговуються, щоб отримувати новини про хід війни.

Команда IT-фахівців Міністерства оборони розробляє мобільний застосунок "Армія+", у якому будуть доступні документи та послуги для військових.

Ситуацію в армії можуть покращити люди без радянської спадщини. Зараз дуже багато розмірковують, якою буде українська армія при новому головнокомандувачеві Олександрові Сирському. Але річ, здається, у набагато глибшому — у необхідності докорінної реформи української армії і, можливо, зміні цілих поколінь.

Можна почати вчитися воювати, опановувати тактику бою і будову танків, граючи в комп’ютерні ігри, що імітують бойові дії. Досвід на симуляторі не заміняє реального досвіду, але готує до нього.Йдеться не тільки про навчальні симулятори, які широко використовують в Україні для підготовки операторів безпілотних літальних апаратів, що відпрацьовують базові навички й згодом можуть навчитися керувати справжніми безпілотниками, не розбиваючи їх об землю (Texty.org.ua раніше писали про навчання операторів БПЛА).

Розповідаємо, як отримують довідку про відстрочку. Президент Зеленський якось наголошував, що одного воїна фінансує 7–8 працюючих українців. Але нинішня система влаштована так, що чоловіки, яких не беруть в армію і які працюють та генерують податки, значну частину робочого часу сидять у чергах військкоматів. Витрачений час — це незароблені й недоплачені в бюджет гроші та марно витрачені гроші на зарплати ТЦК і ВКЛ, які виконують непотрібну роботу.

«Сувора догана» — це нова програма на Громадському радіо, ведучі якої — троє військових: Аліна Сарнацька, Максим Колесніков та Борис Хмілевський.