Матеріали автора Ольга Самсоненко

Статті

«Мені треба для когось жити». Мати загиблого бійця взяла під опіку дев’ятирічного хлопчика

Тетяна й Олександр Музирьови взяли в сім’ю дев’ятирічного Олексія в січні 2023-го. А за рік до того, 28 лютого 2022-го, у перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, в селі Киїнка під Черніговом загинув їхній 26-річний син Дмитро.
Фрагменти

Вижили і одружилися. У Чернігові побралася молода пара, що вціліла у розстріляному росіянами авто

Вижили і одружилися. У Чернігові побралася молода пара, що вціліла у розстріляному росіянами авто
У Чернігові одружилися хлопець і дівчина, які два роки тому врятувалися з розстріляного російською армією автомобіля.Діана і Сашко вижили, пройшли багато кілометрів, продираючись крізь хащі і болота, щоб дістатися своїх. Росіяни вбили матір Діани та молодшого брата Олександра під час спроби виїхати з обложеного міста.
Статті

18 років тюрми і безстроковий концтабір у Мордовії. Історія двох полонених оборонців Маріуполя

18 років тюрми і безстроковий концтабір у Мордовії. Історія двох полонених оборонців Маріуполя
24-річний Денис Харченко і 27-річний Олег Тіпікін — морські піхотинці, чернігівці, обоє служили в 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Берлінського в Маріуполі. Були серед перших воїнів, які прийняли бій і утримували місто, доки могли. Потрапили в полон. Вже два роки за них борються рідні.Дениса російська влада засудила до 18 років ув’язнення за вигаданий злочин. Олега заслали до Мордовії в табір суворого режиму.Матері Дениса й Олега розповіли, як їхні сини потрапили в полон, як вони їх шукали і як намагаються наблизити їхнє повернення додому. Обидві Тетяни виховують молодших донечок і підтримують одна одну.
Фрагменти

Футболістка Вікторія Котлярова загинула від ракетного удару у Києві через п’ять днів після весілля

Футболістка Вікторія Котлярова загинула від ракетного удару у Києві через п’ять днів після весілля
Серед жертв російського ракетного удару по Києву 29 грудня 2023 року – 27-річна футболістка Вікторія Котлярова та її мама. Вони загинули разом на роботі. 23 грудня Вікторія одружилася, у січні їй мало виповнитися 28 років.
Статті

“Глиняні будинки тріскалися і розкисали у воді”. Розповідь голопристанців про окупацію та переїзд до Чернігова

“Глиняні будинки тріскалися і розкисали у воді”. Розповідь голопристанців про окупацію та переїзд до Чернігова
“У вас тут сніг коли-небудь тане чи завжди холодно? — жартує Наталія Білоус. — Вдома зараз плюс 25, дзвонили друзям”.Разом із чоловіком Сергієм Задорожнім і мамою Галиною Вінниченко вона переїхала до Чернігова з Голої Пристані Херсонської області. Містечко за 11 кілометрів від Херсона окуповане росіянами вже 22 місяці, з перших днів повномасштабної війни. До вторгнення там мешкало 14 тис. осіб.
Статті

Дев’ять місяців у російському полоні. Олексій Ануля розповів, як, змучений голодом, їв черв’яків і живу мишу

Дев’ять місяців у російському полоні. Олексій Ануля розповів, як, змучений голодом, їв черв’яків і живу мишу
31 грудня 2022 року 140 українських військових, серед яких був і 30-річний Олексій Ануля, кікбоксер із Чернігова, повернулися з російського полону. Олексій розповів про тортури, побої, катування електрошокером і голодом. Далі його пряма мова.Read this article in English
Статті

Три горя однієї жінки. Син загинув у Яворові, чоловік — у Десні, брат — на Луганщині

46-річна Надія Руденко нещодавно переїхала до Чернігова з Андріївки Михайло-Коцюбинської громади. Дві гучні трагедії торік мали для неї фатальні наслідки: 22-річний син Костянтин загинув від ракетного удару на Яворівському полігоні. Через кілька місяців загинув її 41-річний чоловік Павло — від ракетного удару по навчальному центру "Десна" на Чернігівщині. 45-річний рідний брат Сергій Федько поліг у бою на Луганщині.
Статті

Через лінію фронту – велосипедом. Як жили селяни під час боїв під Черніговом

Уранці 24 лютого 2022 року Алла Телень з села Новоселівка, що за кілька кілометрів від Чернігова, спостерігала, як трасою через село пролітали автівки. Містяни панічно виїжджали з міста, сподіваючись пересидіти оголошену Путіним війну десь у тихому селі.Їхали на північ і схід, не знаючи, що прямують назустріч колонам російської військової техніки, яка швидко наближалася до обласного центру, безперешкодно перетнувши український кордон у КПП “Сеньківка”. Уже через кілька годин тисячі тих, хто рушив з міста в цьому напрямку, потрапили в епіцентр боїв або в десятки окупованих російською армією сіл, виїхати з яких упродовж лютого-березня було або неможливо, або вкрай ризиковано. (Так само, до речі, відбувалося й у Київській області — детальніше читайте тут).Ця історія – з циклу про оборону Чернігова у лютому-березні 2022 року та доповнює інтерактивну реконструкцію про ці події (матеріал дивіться тут).
Статті

Три виходи з "Градів". 19-річний солдат утратив ногу через неможливіcть вчасно його евакуювати

— Трохи збили температуру, але нижче за 39 не падає. Сьогодні (20 березня — ред.) була третя операція, завтра наступна, — розповідає телефоном 19-річний Дмитро Терещенко, солдат 119-ї бригади ТРО, окремого 167-го батальйону з позивним "Чемпіон", чернігівець. — Видаляють осколки. Вони в легенях, у нирках, у шлунку. Броня зовсім не захистила, усе пройшло крізь неї, — додає він. — Лікарі кажуть, що тепер у мене два дні народження. Бо з такими травмами не виживають.Read this article in English
Статті

108 днів у полоні вагнерівців. "Росіяни змушували нас вантажити боєприпаси та бити один одного"

11 жовтня з полону повернулися 32 українських військовослужбовців. Серед звільнених – 22-річний Олександр Макаревич з Чернігівщини, який служить у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців від вересня 2021 року. Він зник безвісти 26 червня цього року під Бахмутом Донецької області. До 10 жовтня родина нічого про нього не знала.Read this article in English

Підтримайте нас