Матеріали автора Олена Бондаренко

Статті

Розпакувати горе. Як польські Татри стали тилом для дітей українських героїв

Розпакувати горе. Як польські Татри стали тилом для дітей українських героїв
Писати про дітей у війні — це як голими руками перебирати бите скло. Особливо коли йдеться про психологічну реабілітацію дітей. В українській культурі звернення до психолога досі часто вважається слабкістю, і діти переймають цю дорослу вдавану стійкість. Кажуть: «У мене все нормально, мені нічого не треба» — навіть тоді, коли всередині все випалено.Як працюють із цим болем? Авторка побувала в таборі психологічної реабілітації для дітей, який організовує фонд Liberty Ukraine.
photo.svg
Статті

У Вроцлаві кожен звідкись і кожен має шанс стати своїм. Місто, яке вміє починати спочатку

У Вроцлаві кожен звідкись і кожен має шанс стати своїм. Місто, яке вміє починати спочатку
Вроцлав — місто з непростою історією. Тут немає родин, які могли б назвати себе вроцлав’янами з покоління в покоління. Немає безперервної локальної традиції. І саме це стало його перевагою: місто відкрите до нових людей. Texty.org.ua поцікавились, як це місто над Одрою приймає українців.
photo.svg
Статті

Братство червоних светрів. Як стати гірським гідом у Польщі

Братство червоних светрів. Як стати гірським гідом у Польщі
«Всім привіт, планую завтра в гори. Куди краще піти?» — такі оголошення повсякчас трапляються в українських гірських групах. Люди, звісно, охоче радять. А потім з’являються повідомлення від гірських рятувальників про порятунок туристів, які недооцінили свої сили і знання гір.То як ходити в гори усвідомлено й безпечно? Розповімо на прикладі сусідньої Польщі, де навчалася авторка, щоб стати сертифікованим гірським гідом.
photo.svg
Статті

Спектакль ненависті в Польщі. Як це стосується українців

Цими вихідними Польщею прокотилася хвиля мітингів, які без перебільшення можна охарактеризувати як антимігрантську істерію. Організаторами виступили праві політичні сили «Конфедерація», «Право і Справедливість» та прихильники політика Ґжеґожа Брауна. У понад 80 містах на центральних площах звучали гасла «Ні міграції!» та «Польща для поляків», приправлені расистськими висловлюваннями.
Статті

Чому поліція не розганяє протести фермерів і наскільки вони стосуються українського зерна. Розбір без емоцій

Два роки тому українці боготворили поляків, які першими щиро кинулися на допомогу. Сьогодні навіть стійкіші й розумніші українці оголошують бойкот польським товарам і недавнім друзям.Розсипане, зневажене українське збіжжя, збиране в надскладних умовах війни, — картинка, яка б’є під дих і відбиває бажання задумуватися.
Статті

Тепер "Дід" працює в музеї. Кримінальний розшук, полон, втеча та диверсї в тилу ворога

"Де я — ніхто не знав упродовж трьох місяців. Дітям сказали, що нема живого, й показували могилу. Але я повернувся – і пішла робота". "Дід" утік з полону, здобув цінну інформацію, виніс списки українських полонених, завербував кількох сепарів і налагодив співпрацю з місцевими по той бік лінії фронту. Сьогодні він волонтерить, створює музей і навчає молодих.Анатолій Токарєв ("Дід") народився в Павлограді, пацаном стояв на обліку в міліції, служив в Афганістані. Потім працював у павлоградському кримінальному розшуку. Далі був полон, а після втечі — диверсії та розвідка в тилу ворога.Read this article in English
Статті

"Ладою" в пекло. Евакуація з Бахмута: ще кілька днів і можливість може зникнути

Від Краматорська до Бахмута — трохи більш ніж 50 км, але здається, що вічність. Їдемо дуже швидко. Обабіч залишаються Красна Гора й Соледар. Унизу палає Бахмут. Росіяни прориваються в нову частину міста. Групи ДРГ з'являються також на дорогах. Поляк Куба Сташек (інтерв'ю з ним тут), родом із Торуня, останнім часом їздить у Бахмут щодня. Куба – волонтер, який евакуює цивільних, він урятував уже понад сотню життів.
Статті

Куба, який вивозить людей з Бахмута: точаться люті бої, вулиці переходять з рук у руки, а бабця вивішує прання на балконі

У Бахмуті зараз – найбільші відчайдухи світу. Українська армія тримає важливі позиції. Волонтери на великій швидкості влітають у місто, щоб доставити гуманітарну допомогу й вивезти цивільних. У Бахмуті досі залишаються тисячі жителів, зокрема діти. Кубі Сташеку 28 років, останній місяць він щодня їздить у Бахмут. Можна сказати – як на роботу, і це буде правдою. Куба працює евакуатором. Він урятував уже понад сотні життів.
Статті

Помста жінці. Як окупанти знущалися з вдови загиблого захисника Херсона

Росіяни поставили Оксану над свіжою могилою чоловіка й розважалися, стріляючи над головою."Спочатку вирвали ніготь на мізинці. Потім на середньому пальці. Другий було вже не так боляче, як перший. Біль такий, що не знаєш, що більше болить: коли прикладом роблять з тебе відбивну, чи коли не відчуваєш рук. Катували струмом. Такі тортури вони називали «електрофорезом» або «телефоном до Зеленського»", – розповідає Оксана Міненко з Херсона, історія якої є свідченням жахливих злочинів окупантів. Жінці 43 роки. Останні чотири роки вона була щасливою у шлюбі з 37-річним лейтенантом Нацгвардії Олексієм Хвостиком.Read this article in English
Статті

Стрілець Борода: одна куля прошила руку, одна побила ребра, одна увійшла у спину. Борода повертається у стрій

29-річного піхотинця посеред бою прошила черга. Найболючіше Сашко відчув руку. Від неї швидко почало німіти все тіло. Хлопець сам наклав собі тугу пов’язку й намагався не знепритомніти. Розумів, що добре було б переміститися в більш прикрите місце, але рухатися не міг. Перестрілка тривала, тіло затерпало. Стрілецький бій перейшов у артилерійський. За кілька хвилин Сашкові прилетів уламок міни в шию. Далі вибух – і контузія.