Матеріали автора Надя Кельм

Вода до Криму стала одним з відчутних пропагандистських меседжів, щоб виправдати агресію проти України

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну показало всьому світу, якими можуть бути війни нового покоління, особливо в розвинених державах. А Україна саме такою й виявилося. Ми зустріли війну з майже повсюдним інтернетом і гаджетами.Якщо читати твіттер, то інформацію з фронту можна отримувати майже в режимі реального часу, а наявність Starlink у бойових підрозділах дає змогу забезпечити їх координування через інтернет.Ми поспілкувалися з кількома аєророзвідниками та коригувальниками, які детальніше розповіли про те, як воюють дрони.

За допомогою відкритих даних будь-хто може стежити за розміщенням окремих типів військових радарів. У середині квітня ТЕКСТИ виявили кілька російських радарів на окупованих територіях України. За цей час їх кількість зросла. Ми оновили карту та спробували ідентифікувати частину радарних установок, які ворог, імовірно, використовує й проти українських військових.

З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина – перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду. Поки більшість водогону перебуває на окупованій території, відремонтувати його неможливо. ТЕКСТИ з’ясовували, чи вдалося за три місяці налагодити альтернативне водопостачання і як планують розв’язувати ситуацію в довгостроковій перспективі.

"Бойові дії завершаться через тиждень", "за 10 днів Путін сяде за стіл переговорів", "запас високоточних ракет / літаків / вантажівок / контрактників уже вичерпано", "у Росії більше немає грошей на виплати солдатам", - з початку березня чуємо ми від українських та іноземних коментаторів. Проте коли на п’ятому місяці масштабного вторгнення офіційні чиновники та експертні кола й далі сіють наратив про швидку перемогу через міфічне "виснаження ворога", це викликає щонайменше подив. Як змінилися прогнози й підходи до оцінок в інфополі – у суб’єктивному погляді ТЕКСТІВ.

Наявність в Україні сучасного далекобійного озброєння дала змогу порушити й так не надто надійні та технологічні логістичні ланцюжки, які росіяни вибудували на підступах до лінії фронту. Про це пише італійський військовий експерт Томас Тейнер. На його думку, це істотно ускладнить постачання снарядів, а також харчування й іншого забезпечення на передову. Дослідники відкритих даних зібрали інформацію про склади, які вже вдалося поцілити нашим Збройним силам. ТЕКСТИ нанесли їх на карту.

Нещодавно віцепрем’єр-міністр та міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала мешканців окупованої Херсонщини виїхати з області шляхами, які дозволяють росіяни, зокрема через окупований Крим. «Тексти» вирішили нанести на карту основні маршрути, які пропонують організовані та напівофіційні перевізники.

Росія напала на Україну з трьох напрямків. Північного (на Київ), південного (на Херсон і спроба пробитися до Одеси) та східного (Харків і Зона ООС). На першому етапі російські війська швидко просувалися територією України й зупинилися на межі 100-150 км від кордону. Це логістична межа, за яку Росії важко постачати свої війська без використання залізниці. Тому не дивно, що залізничні вузли стали однією з перших цілей російського вторгнення. Найбільш болючими для України виявилися захоплення Куп’янська й Мелітополя. Водночас на півночі російські війська не змогли взяти під контроль жодне велике місто чи залізничний вузол.

Місто Кременчук Полтавської області уже вп'яте стало мішенню для атак російських ракет. Ми зібрали дані про всі п'ять серій ракетних ударів, про які відомо з відкритих джерел, і нанесли їх на карту міста. Низка ударів припала на район нафтопереробного заводу, де також було пошкоджено ТЕЦ. Ракети влучили у залюднений торговий центр, завод "Кредмаш", крім того, була також інформація про пошкодження будівлі стадіону клубу "Кремінь".