Матеріали автора Дмитро Полюхович

Статті

Рудківці над Дністром: розкішні краєвиди, прісне "море" та автентика

Наддністрянське село Рудківці, що на Хмельниччині, точніше його пляжно-курортна частина зовні та атмосферно нічим не відрізняється від містечок чорноморського узбережжя. Все як має бути – скупчення готелів, баз відпочинку, ресторанчиків, кафешок, «шалманів» з шашликами… Є навіть класичні тіточки, які швендяють пляжем, вигукуючи славнозвісне: «Гаря-а-а-ача-а кукурудза-а!». «Море», щоправда, – прісне, але то вже дрібниці.
Статті

Зміна дизайну монет. У Нацбанку з’явилася нагода поголити князя Володимира та повернути Херсонес

Значне знецінення української валюти призвело до запровадження у 2018 році нових розмінних монет номіналом в 1 та 2 гривні. З погляду економістів Нацбанку, з новими мікромонетами все було гаразд: 3,3 г вкритої нікелем дешевої сталі – то не 5,9 г досить дорогої латуні/бронзи, з яких до того карбували одногривневі монети. Та й не паперові купюри, які за кілька місяців обігу перетворюються на непривабливі брудні ганчірочки. Одночасно ввели й двогривневу монету. Теж досить маленьку.
Статті

Що таке археологія. І чому «чорні копачі» – це зло (лікнеп)

В Україні на руках у людей є від 200 то 300 тис. металошукачів. Якщо відкинути тих, хто має кілька детекторів одночасно, чи виходить «у поля» вряди-годи, – може йтися про 100 тисяч активних копачів. Коли в одній місцевій спільноті громадяни активно стали на бік «чорнокопів», ми вирішили написати цю статтю.
Статті

Від «трудових армій» до плати за яблуні. Як у СРСР душили селян податками і повинностями

У 1948 році вкотре підвищили податки. Один двір платив понад 650 рублів в Україні й близько 600 рублів у Росії. До Другої світової, наприклад, для колгоспників Кіровоградщини з 15 червня по 15 серпня мінімум становив 30 трудоднів. День роботи у колгоспі в середньому рівнявся до 0,5 трудодня. Розкріпачення колгоспників у СРСР почалося лише з 1974 року (тоді видали паспорти), коли до бюджету широким потоком потекли нафтодолари.
Статті

Місія виконана. Як українські студенти допомогли захищати парламент Литви від радянських військ

16 лютого народ Литви відзначає велике свято — День відновлення державності.
Статті

Радянське кріпацтво. Як комуністи зробили з селян «другий сорт» і не хотіли їх «озброювати паспортами»

1933 року влада «зачистила» міста від «колишніх», «антирадянських елементів» та кримінальних злочинців. Усіх, кому відмовляли у видачі паспорта, автоматично виселяли за 100 км. Тоді як селянам паспортів не видавали взагалі.
Статті

Три історії Буданова: психушка для святого, загиблий німецький поліцай, єврейський письменник, який назвався українцем

Буданів одразу народився як місто із магдебурзьким правом, проминувши стадію села. І попри нинішній сільський статус, він залишається найсправжнісіньким галицьким містечком, сповненим духом доброї старої «бабці Австрії» часів ясновельможного цісаря Франца Йосипа. Ми знайшли три неймовірних історії, що відбулися у місті минулого століття.
Статті

Кордон по Збручу. Російська, а потім радянська архітектурна пропаганда і контрабанда в СРСР

У цей день, 17 вересня 1939 року, Союз почав вторгнення на Захід. Серед чисельних прикордонних річок України лише гідронім «Збруч» став символом, ба навіть синонімом кордону. Той старий, австрійський кордон залишив по собі чимало пам’яток — старі митниці, застави, стражниці, майданчики, де колись стояли прикордонні вишки тощо.
Статті

Час збирати каміння. В обидвох Гусятинах активісти рятують єврейські надгробки

Єврейські надгробки використали для будівництва колгоспної ферми в сусідньому з Гусятином селі Чабарівка. Саме те, що треба для розбудови соціалізму. Колгосп називався «Комуніст». Ще частину надгробків використали для укріплення та мощення дороги, що веде з досить глибокої у цих місцях долини Збруча на гору. Частина дороги — «юдейська», а частина — «християнська». На християнській можна побачити фрагменти як пам’ятників кінця ХІХ ст., так й уламки архаїчних хрестів принаймні XVIII ст.

Підтримайте нас