Статті

ZaUAorg друкує продовження статті історика Владислава Яценка про стосунки українців і білорусів “ранньомодерних” часів. Сьогодні представляємо вам другу її частину – про те, як українці в союзі з московитами фактично сплюндрували територію сучасної Білорусі. Початок читайте тут.

На одній стороні вулиці в старому промисловому районі, вантажник переносить ящики з продуктами з свого пікапу в магазин. За десять метрів стоїть чоловік, одягнений у військову форму, військові черевики і щось, що нагадує бронежилет. Він виглядає так, ніби щойно повернувся з Багдаду. Але це не Ірак. Це південний схід Детройту, і він працює тут для охорони продуктів харчування. "Не знімати, камеру вниз", кричить він. Мій супутник і я, приїхали сюди дізнатися, як люди в цьому місті використовують міські фермерські господарства, вирощуючи власні продукти. За публікацією CNN-Money

Зараз стосунки між Україною і Білоруссю не є такими ефективними, якби могли бути - a колись ми то жили союзниками в одній державі - Великому Князівстві Литовському (ВКЛ), то різали один одного в нещаднім кровопролиттю Хмельниччини. ZaUA.org попросив історика Владислава Яценка розповісти історію стосунків “ранньомодерних” України і Білорусі. Вийшла ціла трилогія. Сьогодні представляємо вам першу її частину – від часів зародження козацтва у Литві і до ідеї Хмельницького приєднати землі південної-східної Білорусі до Гетьманської держави.

Як сказано в трейлері «Безславних виродків», цього разу нам пропонують подивитися на війну «очима Квентіна Тарантіно». При цьому, Тарантіно при кожній нагоді заявляє, що сама по собі Друга Світова його мало цікавила, він не надто заглиблювався в історію і зовсім не переймався відтворенням історичної конкретики. «Месидж» Тарантіно цілком очевидний: єврейська помста приходить з екрану кінотеатру. Автор: Оксана Щусь, "Останній кінопоказ"

Український кінематограф часів незалежності виштовхнув на поверхню, за великим рахунком, лише одне режисерське ім’я - Олесь Санін. Сім років тому він зняв фільм-епос «Мамай», за яким його і досі представляють на публіці. Сам Санін, звісно, не бажає залишатись в історії автором одного твору, але й знімати полову теж не хоче... А взагалі, він постійно щось робить – продюсує фільми, робить рекламу, режисує політичні збіговиська… Такий «енерджайзер» міг би спокійно стати своїм у Голівуді. Ба, навіть більше – йому періодично надходять звідти запрошення, проте українець не поспішає на них відгукуватися. Чому ви стали режисером?

Двадцять четвертого серпня 2009 року незалежній державі Україна виповнилося 18 років. Дата хоч і некругла, але вельми символічна.

Один з амбіційних проектів Ющенка, сучасний музей "Мистецький арсенал", таки відкрився. Хоча і частково. Експозиція скомпонована з експонатів, наданих різними регіональними музеями України. Таким чином «Мистецький арсенал» вперше продемонстрував свою консолідуючу спрямованість. І такий підхід абсолютно правильний. Відвідувачі музею можуть відразу побачити найкращі зразки української культури і скласти про них загальне уявлення. Це набагато важче зробити, коли експонати порозпихувані по різних куточках України. АВТОР: Олександра Коваленко

Чати із письменницею та журналісткою британського радіо Бі-Бі-Сі Світланою Пиркало вже стали традицією на нашому сайті. Цього разу бесіда мала дві особливості. По-перше, вона проходила відкрито в режимі онлайн, і кожен бажаючий міг відстежувати обмін репліками (а зареєстровані відвідувачі сайту - і взяти участь в розмові). А по-друге, ми вирішили розширити коло співрозмовників і запросили одного з наших авторів, Костянтина Воздвиженського. Костянтин - сповідник консервативних цінностей, противник вступу до НАТО та прибічник жорстких дій Комісії з питань моралі щодо різноманітних митців-порнографів. Подібний радикалізм (причому радикалізм компетентний) від початку обіцяв гостру полеміку. Світлана Пиркало: Пропоную почати з обговорення того, що таке розпуста. От Ви, пане Воздвиженський, за традиційну мораль, я так розумію? А в чому її секрет? Яка мораль традиційна, а яка нетрадиційна, хто ці традиції визначає і чому вони мають такі повноваження?

«За вашим дорученням вівся пошук сухогруза, і сьогодні в годину ночі по Москві його було знайдено в 300 милях від Островів Зеленого Мису". Так міністр оборони Росії Анатолій Сердюков доповів президенту Медведєву з приводу пропалого судна "Arctic Sea". І його слова були черговою брехнею, або скоріше, напівправдою, в найзагадковішій морській історії останніх років. Так само напівправдою є твердження, що екіпаж сухогруза врятували військові з сторожового корабля “Ладний”. Скоріше, справжнього рятівника людей з “Arctic Sea” звати Михаіл Войтенко, він видавець популярного у вузьких колах фахівців “Морського бюлетеня”.

24 серпня незалежній Україні виповнюється вісімнадцять років. У деякому сенсі кругла дата: із такого віку людям дозволено законно продавали алкоголь. Ми ж спочатку хотіли зануритися з цього приводу в спогади: а що було там, 18 років тому? Потім визнали такий підхід «баяном» - так робили неодноразово і робитимуть ще не раз. Тому вирішили написати інший текст, - про те, як житиме країна через 18 років. АВТОР: Антон Зікора