Статті

«Після весілля з’ясовується, що хлопець використав її», «завагітніла після зґвалтування, і в пологовому міняє свою доньку на іншу дитину», «закохується в злочинця», «дівчина бажає не кохання, а помсти: десять років тому саме лікарська помилка Олексія зробила її інвалідом», «молода жінка кинула чоловіка Ігоря, з яким прожила в шлюбі десять років, і перебралася до Туреччини», «маніакальне прагнення бути зі Світланою запускає ланцюжок трагічних подій». Це короткий опис свіжих українських серіалів на телебаченні. Автор: Ярослава Тимощук

Виділені смуги – це шлях до кращого громадського транспорту. Вони збільшують його швидкість і не дають стояти в заторах, створених приватними автомобілями. Тому ми пропонуємо вам підтримати петицію до Київради з пропозицією виділення смуг для громадського транспорту на вулицях, які найбільше потерпають від заторів. Щоб підписати петицію, клікайте сюди Автор: Олександр Рак, компанія А+С Україна; графіка – Надя Кельм

Роман Олени Захарченко «Третя кабінка – Лос-Анджелес» – літературне осмислення пригод однієї української родини у двадцятому столітті. У фокусі – члени родини, які передусім намагалися в умовах кривавих подій ціною різної міри компромісів зберегти себе і своїх рідних, залишитися при своїй ідентичності та при своїх поглядах. Когось така лінія завела до УПА, когось –до протилежного боку, інші ж брали тільки пасивну участь у подіях. Читав: Олег Коцарев

Ще кілька років – і традиційні хати-мазанки під соломою чи очеретом залишаться лише в музеях. Ми – останні, хто ще може побачити живі села зі «справжніми» хатами, а не експонати в музеях. Одне з місць – село Артюхівка на Харківщині. Автор: Дар'я Воропаєва. Фото: Вадим Ростанін

Після введення в 2016 року обмежень на ввезення російських книг на територію України, український книжковий ринок отримав новий поштовх для розвитку. Якщо раніше більшість іноземної літератури можна було придбати й прочитати переважно російською, то сьогодні українські книговидавці все активніше перекладають як сучасні популярні твори, так і класиків світової літератури. Текст і графіка: Юлія Дукач

У Росії є ціла низка інформаційних прийомів для зміщення уваги з війни — тобто, життєво-небезпечної проблеми, — на другорядні. А отже, запущені в український інформаційний простір, ці прийоми працюють і на зниження мобілізаційно-оборонної спроможності українців. Базуючись на досвіді попередніх років війни, наважуся зробити прогноз, як діятиме російська пропаганда в найближчому майбутньому, які повідомлення проштовхуватиме. Віталій Овчаренко, журналіст, доброволець АТО

Свіжий український фільм про Симона Петлюру, який іде зараз в прокаті, жодних таємниць не розкриває. Це така собі неспішна екранізація статті з Вікіпедії з лінками-переходами кудись на манівці. Українські історичні фільми, здається, зняті з одного мотиву: "За патріотичну тематику нас не критикуватимуть, а хто засудить, той агент Москви". Такий настрій дозволяє кінематографістам не напружуватись і відверто халтурити. Автор: Костянтин Воздвиженський

Патрульний Денис Євдокіменко вдягнув кайданки на харківського адвоката, коли той відмовився виконати його вимогу не заважати роботі евакуатора. Проти патрульного відкрили кримінальне провадження з максимальним строком до 8 років ув’язнення. Текст і фото: Дарина Воропаєва

У 2016-му бюджет виділив майже 70 млн грн на кінематограф, наступного року – втричі більше, а цьогоріч узагалі через Держкіно проходить півмільярда гривень. З 22 фільмів, профінансованих державою у 2016 – 17 роках , лише 8 демонструвалися більш ніж на 100 екранах. Загалом в Україні понад 400 екранів. Середній голлівудський фільм іде на 250-350 екранах. Частина фільмів, знятих за гроші Держкіно, практично не демонструвалася в кінотеатрах. Відверто говорити про поганий прокат українських фільмів ніхто не хоче – ні Держкіно, ні дистриб’ютори. Читайте текст повністю і вивчайте різні інфографіки тут

Російський уряд через компанії в Сербії та Кіпрі приховано фінансував групу начебто незалежних новинних сайтів у Східній Європі та Центральній Азії, аби розганяти через них теми, продиктовані Кремлем. Видання купували трафік і коментарі під своїми статтями. Автори: Холгер Роонемаа (POSTIMEES), Інга Спрінге (RE:BALTICA) Переклад з RE:BALTICA