За демократію потрібно боротися. Як широка мережа громадських активістів та членів обох партій не дала Трампу вкрасти вибори

Одразу після виборів президента США 3 листопада 2020 року сталася дуже дивна річ: нічого не сталося.

Країна готувалася до хаосу. Ліберальні групи заявляли, що вийдуть на вулиці, плануючи сотні протестів по всій країні. Ультраправі парамілітарні структури готувалися до бою. Соцопитування перед днем виборів показало, що 75% американців були занепокоєні можливістю насильства.

Натомість – моторошна тиша. Коли Трамп відмовився визнати поразку, відповіддю стали не масові акції, а мертва тиша. Коли ЗМІ заявили про перемогу Байдена 7 листопада – вибухнуло святкування.

Ще одна дивна річ відбулася, коли Трамп спробував обернути результат: проти нього повстала корпоративна Америка. Сотні лідерів корпорацій, значна частина з яких підтримували кандидатуру Трампа та його політику, закликали його визнати поразку. Трампові здавалося, що щось не так. "Це все було дуже, дуже дивно, – заявив Трамп 2 грудня. – Через кілька днів після виборів ми стали свідками оркестрованого зусилля помазати переможця, поки в багатьох із ключових штатів іще тривав підрахунок".

У чомусь він мав рацію.

За лаштунками відбувалася змова, яка водночас притлумлювала протести й координувала опір з боку великого бізнесу. І те, й інше стало результатом неформального союзу між лівими активістами й титанами бізнесу. Пакт було формалізовано в майже непоміченій спільній заяві Торгової палати США й Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок. Обидві сторони розглядали її як угоду, до якої їх підштовхнули масові, часом деструктивні протести того літа – в яких сили праці зійшлись із силами капіталу з метою збереження миру та протистояння наступу Трампа на демократію.

Союз бізнесу та профспілкових активістів став лише одним із компонентів широкої, всеохопної та багатосторонньої (cross-partisan) кампанії захисту виборів – надзвичайного тіньового зусилля, спрямованого не на перемогу в виборах, а на забезпечення їхньої справедливості, чесності й некорумпованості.

Більш ніж рік розпливчато організована коаліція діячів намагалася тримати купи американські інституції, які зазнали одночасної атаки з боку безжальної пандемії та схильного до автократії президента. Й хоча значна частина цієї діяльності відбувалася на лівому фланзі, вона була окремою від кампанії Байдена та перетинала ідеологічні фронти, включаючи у себе значний внесок із боку позаідеологічних (nonpartisan) і консервативних діячів. Сценарієм, який так відчайдушно намагалася зупинити ця тіньова кампанія, була не перемога Трампа, а настільки хаотичні вибори, коли результат узагалі стане неможливо визначити. Це було б поразкою самого демократичного самоуправління, яке є ключовою рисою США від часу заснування країни.

Дія кампанії стосувалася кожного аспекту виборів. Вони домоглися зміни системи голосування та законів, а також допомогли зібрати сотні мільйонів доларів фінансування. Вони відбивалися від позовів, якими опоненти намагалися придушити волевиявлення, вони набирали армії працівників виборчих комісій, вони домоглися того, що мільйони людей вперше в житті проголосували поштою.

Вони чинили успішний тиск на соцмережі, щоб ті вжили суворіших заходів проти дезінформації й використовували високотехнологічні стратегії для боротьби з вірусними наклепами. Вони провели національні кампанії, щоб роз'яснити американцям, як розгортатиметься підрахунок голосів по днях і по годинах. Це завадило теоріям змови Трампа та його хибним заявам про перемогу більше вплинути на людей.

Після дня виборів вони моніторили всі ключові точки, щоб гарантувати, що Трамп не оберне результат. "Нерозказана історія цих виборів – це тисячі людей в обох партіях, які здійснили тріумф американської демократії", – каже Норм Айзен, видатний юрист і колишній високопосадовець в адміністрації Обами, який залучив як республіканців, так і демократів до ради Програми захисту виборців.

Адже Трамп і його союзники вели власну кампанію – кампанію з підриву виборів. Президент місяцями наполягав, ніби голосування поштою є змовою демократів і ніби вибори будуть "фальсифікованими" (rigged). Його прибічники на рівні штатів намагалися заблокувати голосування поштою, а його юристи подали десятки сумнівних позовів із метою зробити голосування важчим – інтенсифікувавши давню тактику Республіканської партії зі зменшення явки (vote suppression).

Ще перед виборами Трамп планував блокувати легітимний підрахунок голосів. А потім він провів кілька місяців після дня волевиявлення, намагаючись украсти вибори, які програв – за допомогою позовів і теорій змови, тиску на посадовців на місцях і на рівні штатів, і нарешті прикликавши армію своїх прихильників на мітинг 6 січня 2021 року, який звершився насильством у Капітолії з людськими жертвами.

Трампу першому в історії почали процедуру імпічменту двічі: вперше – за тиск на Україну, вдруге – за бунт

Учасники кампанії за демократію стежили за цим з острахом. "Щотижня ми почувалися так, ніби ми намагаємося якось протягти ці вибори без розгортання справді небезпечного моменту, – каже колишній конгресмен-республіканець Зак Вомп, прихильник Трампа, який допомагав координувати міжпартійну раду з захисту виборів. – Ми можемо озирнутись і сказати, що все минуло доволі добре, але у вересні чи жовтні не було аж такої певності, чи так буде".

Експерти тоді застерігали про можливість насильства

Ось внутрішня історія змови з метою зберегти вибори, створена на основі доступу до внутрішньої роботи групи, раніше не оприлюднених документів, а також інтерв'ю з десятками людей, залучених до неї з усього політичного спектра.

Це історія безпрецедентної, креативної та впертої кампанії, успіх якої також виявив, наскільки близько до катастрофи наблизилася країна

"Усі спроби втрутитись у результат виборів зазнали поразки, – каже Ієн Бессін, співзасновник позапартійної кампанії за верховенство права "Захистимо демократію" (Protect Democracy). – Але надзвичайно важливо, щоб країна зрозуміла, що це сталося невипадково. Система не спрацювала чарівним чином. Демократія не функціонує автоматично".

Ось чому учасники хочуть, щоб таємна історія виборів 2020 року була розказана, хоча вона й здається параноїдальним маренням: добре фінансовані впливові змовники з різними ідеологіями, які працюють разом за лаштунками задля впливу на громадську думку, зміни правил і законів, спрямування ЗМІ та контролю над потоком інформації. Вони не фальсифікували вибори, а запобігали фальсифікаціям. І вони вважають, що громадськості слід зрозуміти крихкість системи, щоб забезпечити, що демократія триватиме й надалі.

Архітектор

Восени 2019 року Майк Подгорцер упевнився, що країна прямує до катастрофи – й вирішив захищати вибори. Зазвичай він займався іншим. Подгорцер, чільний радник директора Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок, чверть століття розробляв тактику з метою допомагати обраним профспілками кандидатам виграти вибори. Подгорцер, скромний професіонал – не з тих "політичних стратегів" із намащеним гелем волоссям, які з'являються в новинах телевізійних мереж. Але серед інсайдерів Демократичної партії він відомий як чарівник, який стоїть за найбільшими перемогами політичних технологій останніх десятиліть.

Група ліберальних стратегів, яку він зібрав на початку 2000-х, створила Інститут аналітиків, таємничу фірму, яка застосовує до політичних кампаній наукову методику. Він також був одним із засновників чільної прогресивної компанії з обробки даних під назвою "Каталізатор".

На думку Подгорцера, нескінчена вашингтонська балаканина про "політичну стратегію" має мало стосунку до того, як справді робляться зміни. "Моє базове ставлення до політики таке, що якщо не надто мудрувати й не вестися повністю на панівні рамкові уявлення, то все доволі очевидно: просто визначте базові припущення – і безжально ставте їх під сумнів". Подгорцер застосовує цей принцип до усього: коли він був тренером команди свого сина з бейсболу, то навчив хлопців просто не намагатися відбивати битками більшість м'ячів, а брати лише ті, по яких добре влучиш. Ця тактика доводила до сказу як батьків хлопців, так і батьків їхніх опонентів, бо гра ставала "нуднішою" – але вона допомогла дитячій команді кілька разів стати чемпіонами у своїй лізі.

Перемога Трампа у 2016 році, значною мірою пов'язана з його незвично сильною підтримкою саме серед тих білих роботяг (синіх комірців), які колись були базою Федерації праці – Конгресу профспілок, змусила Подгорцера поставити під сумнів власні базові припущення про поведінку виборців.

Відтоді, з 2016 року, він почав щотижня розсилати переповнені цифрами методички вузькому колу своїх союзників, а також проводити у Вашингтоні сесії щодо стратегії. Але коли у 2019 році він почав переживати про вибори як такі – то не хотів здаватися параноїком. Лише після кілька місяців досліджень він почав із жовтня 2019 року включати питання, що його непокоїло, у свою розсилку.

Звичайні соціологічні інструменти даних, аналітики та соцопитувань – недостатні в ситуації, коли сам президент намагається порушити процедуру проведення виборів, писав він. Подгорцер стверджував: "Більшість нашого планування йде тільки до Дня виборів. Але ми не готові до двох найбільш імовірних результатів". Перший: Трамп програє й відмовляється визнати поразку. Другий: Трамп отримує підтримку Колегії виборців, яка призначає президента, попри поразку у виборах, шляхом псування процесу виборів у ключових штатах.

Як виявилося, Подгорцер не єдиний думав у подібних термінах. До нього почали звертатись інші люди, готові боротися з майбутніми спробами Трампа зірвати процес майбутніх виборів.

Утворилося неформальне об'єднання організацій "опору" під назвою Fight Back Table (від fight back – "відбиватися"), яке почала планувати сценарії навколо сумнівних виборів. Ця група зібрала докупи ліберальних активістів на місцевому й національному виборах, згодом утворивши Коаліцію з захисту демократії.

Головна різниця між США та країнами, у яких демократія вислизнула з рук: децентралізовані вибори у США неможливо фальсифікувати в один захід

Били на сполох організації, що захищають права виборів і громадянські свободи. Група колишніх державних діячів досліджувала, які юридично закріплені повноваження на випадок "надзвичайних обставин" може використати Дональд Трамп. "Захистимо демократію" збирали двопартійну команду з протидії можливій виборчій кризі. "Виявилося, що як тільки ти висловлюєш це вголос – люди згодні. Й це почало набирати обертів", – згадує Подгорцер.

Він місяцями міркував про можливі сценарії й розмовляв з експертами. Неважко було знайти лібералів, які вважали Трампа небезпечним диктатором, але Подгорцер обережно намагався уникати істерії. Він хотів не показати, як помирає американська демократія, а знайти способи зберегти їй життя.

Подгорцер обережно намагався уникати істерії

Головна різниця між США й тими країнами, у яких демократія вислизнула з рук, зробив висновок він, така: децентралізована виборча система США робить неможливою фальсифікацію в один захід. І це надає можливості, щоб розставити підпірки.

Альянс

Подгорцер 3 березня 2020 року написав тристорінкову конфіденційну записку "Загрози виборам 2020 року". У ній він зазначав: "Трамп очевидно показав, що ці вибори не будуть чесними й що все, крім власного переобрання, він заперечуватиме як "фейк" і "фальсифікацію". Якщо 3 листопада ЗМІ повідомлять протилежне – він використає праву інформаційну систему з метою встановити власний наратив і підбурити своїх прихильників до протестів".

Записка описувала чотири категорії загроз із боку Трампа: нападки на виборців, на виборчу адміністрацію, на своїх політичних опонентів, а також "спроби обернути результати виборів".

А потім, у розпал сезону праймеріз, ударив Covid-19.

Звичайні методи голосування більше не були безпечними ані для виборців, ані для переважно старших добровольців, які зазвичай працювали на виборчих дільницях. Але політичні розколи, які поглибив хрестовий похід Трампа проти голосування поштою, не дали деяким штатам полегшити голосування на відстані або вчасний підрахунок таких голосів.

Це спричинило хаос. Штат Огайо припинив особисте голосування на праймеріз, що призвело до мізерної явки. Нестача робітників виборчих дільниць у місті Мілуокі – де сконцентровано переважно демократичне чорношкіре населення штату Вісконсин – призвело до того, що зі 182 виборчих дільниць лише п'ять були відкритими. А в Нью-Йорку підрахунок тривав понад місяць.

Зненацька став очевидним потенціал листопадової катастрофи.

Подгорцер у своїй квартирі на околиці Вашингтона почав працювати з лептопа на кухні, годинами проводячи зустрічі в Zoom зі своїми контактами в прогресивному всесвіті: робітничий рух; інституційні ліві, такі як "Плановане батьківство" та "Грінпіс"; групи опору, як-от "Неподільні" та MoveOn; прогресивні гуру даних та стратегічні представники донорів і фондів; низові організатори на рівні штатів; активісти з питань расової справедливості тощо.

У квітні Подгорцер почав щотижня проводити Zoom-конференцію на дві з половиною години. Її було структуровано навколо серії швидких п'ятихвилинних презентацій на такі різні теми, як дієва реклама, розсилка повідомлень, юридична стратегія тощо.

Zoom-конференції з запрошеннями невдовзі почали збирати сотні людей, створюючи рідкісно об'єднану базу даних для зазвичай роздробленого прогресивного руху. "Ризикуючи погано відізватися про лівих: спроби ділитись інформацією зазвичай приносять мало доброго. Є сильний синдром "це не наше", коли люди відкидатимуть добру ідею, якщо не вони її придумали", – каже Анат Шенкер-Осоріо, близька подруга Подгорцера, експертка з комунікацій.

Ці зустрічі стали центром сузір'я діячів із лівого флангу, які мали схожі цілі, проте зазвичай не працювали разом. Група не мала назви, лідерів або ієрархії – проте допомагала синхронізувати дії окремих діячів.

Захист виборів мав вимагати зусиль безпрецедентного масштабу. Впродовж 2020 року ці зусилля досягли Конгресу США, Кремнієвої долини та парламентів штатів. Вони черпали енергію з літніх протестів за расову справедливість, багато з лідерів яких були ключовою частиною ліберального альянсу.

Але найважливіше, що зрештою ці зусилля подолали розкол і дісталися світу республіканців, у яких викликали огиду нападки Трампа на демократію.

Забезпечення голосування

Першим завданням стало вдосконалення незграбної виборчої інфраструктури США посеред пандемії. Для тисяч місцевих, переважно позапартійних посадовців, які забезпечують вибори, найважливішою потребою були гроші. На захисне обладнання, таке як маски, рукавички й санітайзери. На листівки з роз'ясненнями, як голосувати поштою – або, в деяких штатах, на розсилку бюлетенів кожному виборцю до єдиного. На додаткових працівників і сканери для обробки бюлетенів.

У травні активісти закликали Конгрес спрямувати частину ковідного фонду виборчим комісіям. Понад 150 організацій під проводом Конференції з громадянських прав і прав людини підписали листа, надісланого кожному члену Конгресу США, закликаючи виділити $2 млрд на фінансування виборів. І вони досягли часткового успіху: закон CARES, ухвалений упродовж місяця, передбачав $400 млн виборчим адміністраціям штатів. Але наступний транш допомоги не передбачив додаткових сум. Цього було недосить.

Тоді вступила приватна філантропія. Низка фондів дали десятки мільйонів для фінансування виборчих адміністрацій. Ініціатива Чан-Цукерберга надала $300 млн. "Поразкою на федеральному рівні стало те, що 2500 посадових осіб, які забезпечують вибори, були вимушені просити про філантропічні гранти для забезпечення своїх потреб", – каже Ембер Макрейнолдз, колишня працівниця виборчої адміністрації, котра нині очолює позапартійний Національний інститут надомного голосування. Ця організація, якій було два роки, стала радником для країни, що намагалася пристосуватися до пандемії. Інститут надавав технічні поради держсекретарям штатів від обох партій щодо всього: від того, які машини використовувати й до того, як розміщувати скриньки для бюлетенів.

Місцеві посадовці є найбільш гідним довіри джерелом інформації про вибори на місцях – але мало хто з них може дозволити собі прессекретарів. Тож інститут розсилав методички щодо роботи з пресою. Макрейнолдз у презентації для групи Подгорцера детально прописала важливість голосування на відстані для скорочення черг на дільницях і для запобігання виборчій кризі.

Робота інституту допомогла 37 штатам і Округу Колумбія покращити голосування поштою. Але це б мало що дало, якби виборці цим не скористалися. Частина виклику – суто логістична: кожен штат має різні правила щодо того, коли саме та як розсилати й повертати бюлетені.

Центр залучення виборців, який у нормальний рік відправляв би людей від дверей до дверей, щоб закликати виборців прийти на дільницю – натомість у квітні та травні 2020 року проводив фокус-групи, аби визначити, що заохотить американців проголосувати поштою. У серпні-вересні він розіслав запити на бюлетені 15 мільйонам осіб у ключових штатах. Група у своїх розсилках і рекламі в інтернеті закликала людей не чекати Дня виборів. "Уся робота, яку ми робили останні 17 років, була заради цього моменту донесення демократії до порогу людей", – каже Том Лопач, голова центру.

Викликом стало подолання скептицизму певних спільнот. Багато чорних виборців надавали перевагу особистому голосуванню чи не довіряли пошті. Групи з захисту громадянських прав працювали з місцевими організаторами, щоб переконати, що зараз це найкращий спосіб гарантувати, що твій голос зарахують. А, наприклад, у Філадельфії активісти також роздавали "набори для безпечного голосування" з масками, санітайзером та інформаційними брошурами.

Водночас демократичні юристи воювали з історичним сплеском знеохочення до виборів. Пандемія інтенсифікувала звичайні сутички в судах. Але юристи помітили щось нове: "Кампанія Трампа проводила придушення можливості голосування поряд із ширшим сіянням сумнівів щодо голосування поштою. А також робила нові заяви та використовувала теорії, які досі ніколи не приймав жоден суд, – каже Венді Вайзер, експертка з прав виборців у юридичному центрі Бреннан у Нью-Йоркському університеті. – Вони здавалися радше позовами, покликаними створити враження, ніж досягти юридичних результатів".

Зрештою, у 2020 році майже половина виборців проголосували поштою – це практично революція у способі волевиявлення. Близько чверті проголосували особисто, але заздалегідь. І тільки чверть виборців укинули бюлетені в традиційний спосіб: особисто в День виборів.

Оборона від дезінформації

Погані хлопці, які поширюють хибну інформацію – не щось нове. Виборчі кампанії десятиліттями мають справу з усім: від анонімних заяв про перенесення виборів і до листівок, які містять гидкі наклепи щодо родин кандидатів.

Але брехня Трампа й теорії змови, вірусна сила соцмереж та іноземне втручання зробили дезінформацію ширшою, глибшою загрозою для виборів 2020 року.

Лора Квін, одна зі співзасновників "Каталізатора", почала вивчення цієї проблеми кілька років тому. Вона запустила пілотний таємний проєкт без назви, який відстежував дезінформацію в інтернеті й намагався зрозуміти, як із нею боротися. Одним із компонентів є фіксування небезпечної брехні, яка інакше може поширитися непоміченою. Дослідники надавали цю інформацію ЗМІ, які могли потім дістатися до джерел дезінформації й викрити їх.

Найважливіший висновок дослідження Квін полягав у тому, що відповідь на токсичний контент лише погіршує ситуацію. "Коли на тебе нападають, твій інстинкт – захищатися, кричати, що це неправда. Але що більше відповіді щось отримує, то більше його просувають алгоритми. Машина зчитує це так: о, це популярне. Люди хочуть більше цього", – каже дослідниця.

Тому рішенням є тиснути на платформи з метою посилити правила – насамперед агресивніше відстежувати дезінформацію та усувати контент і облікові записи, які її поширюють. "Платформи мають правила проти певних типів злісної поведінки, але вони їх не застосовували", – каже вона.

Дослідження Квін дало зброю активістам, які змушували соцмережі ставати суворішими. Так, у листопаді 2019 року Марк Цукерберг запросив на вечерю у себе вдома дев'ятьох лідерів із захисту громадянських прав, які застерегли його щодо небезпек пов'язаної з виборами брехні, яка вже поширювалася безконтрольно.

"Потрібні були тиск, спонукання, розмови, брейнстормінг, щоб прийти до більш жорстких правил та їхнього застосування, – каже Ваніта Гупта, президентка Конференції з громадянських прав і прав людини, яка була на цій вечері, а також зустрічалась із виконавчим директором компанії "Твіттер" Джеком Дорсі й іншими. (Гупта була номінована президентом Байденом на посаду заступниці генпрокурора). – Це була боротьба, але зрештою вони зрозуміли проблему. Чи було цього досить? Імовірно, ні. Чи сталося це пізніше, ніж ми хотіли? Так. Але було справді важливо, враховуючи рівень офіційної дезінформації, щоб вони ввели ці правила, помічали такі речі та прибирали їх".

Оповіщення

Крім війни з дезінформацією, слід було роз'яснити виборчий процес, який швидко змінюється. Необхідно було, аби виборці розуміли, що, всупереч словам Трампа, голосування поштою не надає можливостей для шахрайства, і що цілком нормально, якщо деякі штати не закінчать підрахунку голосів у ніч після виборів.

Дік Гефардт, колишній лідер демократів у Палаті представників, який став потужним лобістом, очолив одну з коаліцій. "Ми хотіли створити справді двопартійну групу колишній виборних діячів, секретарів Кабінету, військових лідерів тощо. Це було спрямовано передусім на сповіщення громадськості, але також на розмови з місцевими посадовими особами – секретарями штатів, прокурорами, губернаторами, які перебуватимуть в оці циклона – щоб дати їм знати, що ми хочемо допомогти", – каже Гефардт.

Зак Вомп, колишній конгресмен-республіканець, працював через позапартійну реформістську групу Issue One, щоб залучити республіканців. "Ми вирішили, що слід створити певний двопартійний елемент єдності навколо того, що собою являють вільні та справедливі вибори", – каже Вомп. Принаймні раз на тиждень 22 демократи та 22 республіканці Національної ради з чесних виборів проводили зустрічі в Zoom. Вони робили офіційні звернення, вели рекламні кампанії у шести штатах, писали статті, попереджали місцевих посадовців про потенційні проблеми.

"Навіть запеклі прихильники Трампа погоджувалися бути в раді на основі ідеї, що це чесно", – каже Вомп. Це буде так само важливо, казав він, щоб переконати лібералів, коли Трамп переможе: "На що б не вийшло, ми будемо триматися разом".

Лабораторія прав виборців та IntoAction створювали меми та графіку для кожного штату, які розсилались імейлами, поширювалися через Twitter, Facebook, Instagram та TikTok і закликали до підрахунку кожного голосу. Всі разом, вони були переглянуті більш ніж мільярд разів.

"Захистимо демократію" проводило пресконференції за участі експертів високого рівня з усього політичного спектра, результатом чого стало широке висвітлення потенційних проблем та фактчекінг хибних заяв Трампа.

І опитування показало, що меседжі працюють: відсоток громадськості, яка не очікувала результатів у ніч після виборів, поступово зростав й до кінця жовтня – безпосередньо перед виборами – перевалив за 70%.

Більшість також вважала, що тривалий підрахунок голосів не є ознакою проблем.

"Ми точно знали, що робитиме Трамп: він намагатиметься використати той факт, що демократи голосують поштою, а республіканці особисто, щоб змусити все виглядати так, наче він перемагає. Він заявить про свою перемогу, скаже, що голосування поштою є фальсифікованим, і намагатиметься добитися, щоб голоси, прислані поштою, викинули", – каже Бессін із "Захистимо демократію".

Так і сталось. Але громадськість очікувала цього – й це допомогло підірвати силу брехні.

Альянс узяв собі спільний набір тем із дослідження Шенкер-Осоріо, представленого під час зумів Подгорцера. Численні опитування показали, що люди менш схильні брати участь у голосуванні, якщо вважають, що їхній голос не порахують, він не матиме значення, якщо бояться, що голосування спричинятиме труднощі.

Коли ти кажеш, що ці твердження про фальсифікації є хибними, то люди чують слово "фальсифікації"

Члени групи Подгорцера цілий передвиборчий сезон мінімізували кількість випадків залякування виборців, а також – усупереч очікуванню – не нагнітали, а боролися з істерією щодо можливої відмови Трампа визнати поразку.

Вони не хотіли посилювати дезінформацію, заперечуючи її, й не хотіли відштовхнути людей від голосування, попереджаючи про брудну гру. "Коли ти кажеш, що ці твердження про фальсифікації є хибними, то люди чують слово "фальсифікації". Ми виявили в дослідженнях, що будь-яке підтвердження потужності Трампа або зображення його авторитарним лідером зменшувало бажання людей голосувати", – каже Шенкер-Осоріо.

А тим часом Подгорцер застерігав усіх, кого знав, що соцопитування недооцінюють реальну підтримку Трампа. Дані, якими він ділився зі ЗМІ, що називатимуть переможця на основі математичного аналізу, були надзвичайно корисними для розуміння того, що відбуватиметься з надходженням нових стосів підрахованих голосів, як заявив член політичного підрозділу великої телевізійної мережі, який спілкувався з Подгорцером перед Днем виборів.

Більшість аналітиків передбачали "синій зсув", іншими словами, зростання голосування на користь демократів – але вони не розуміли, наскільки кращою виглядатиме ситуація для Трампа безпосередньо у День виборів. "Документування того, наскільки великою буде хвиля голосування на відстані та наскільки вона варіюватиметься від штату до штату було центральним", – каже цей аналітик.

Сила народу

Протести, які спалахнули після вбивства у травні Джорджа Флойда, не були передовсім політичним рухом. Організатори, які очолювали його, прагнули не дозволити, щоб цей рух кооптували політики. Багато з цих організаторів були частиною мережі Подгорцера: від активістів у ключових штатах, які стали партнерами Коаліції з захисту демократії, й до організацій, які грали ключову роль у Русі за чорні життя.

Найкращий спосіб гарантувати, щоб голоси людей почули, вирішили вони – це захистити саму можливість голосувати.

"Ми почали думати про програму, яка доповнила б традиційну сферу захисту виборів, але не покладалася б на виклик поліції", – каже Неліні Стемп, директор з організації Партії робітничих родин. Коаліція створила команди "захисників виборів", які, на відміну від звичайних спостерігачів, пройшли тренінги з деескалації конфліктів. Під час раннього голосування і в сам день виборів вони оточували черги виборців, намагаючись перетворити акт голосування на вуличну вечірку. Чорні організатори також залучили тисячі місцевих працівників, щоб гарантувати, що дільниці в їхніх спільнотах залишатимуться відкритими.

Літнє повстання проти расової несправедливості показало, що "сила народу" може мати величезний вплив.

Активісти почали готуватися повторити демонстрації в разі, якщо Трамп спробує вкрасти вибори. «Американці планують широкі протести, якщо Трамп втрутиться у вибори», – писав Reuters у жовтні. Це була тільки одна з численних подібних новин. Понад 150 ліберальних груп від «Жіночого маршу» до «Клубу Сьєрра» та «Кольору зміни», від Democrats.com до «Демократичних соціалістів Америки» приєдналися до коаліції "Захистимо результати". Сайт групи, який після виборів уже не працює, мав карту з 400 демонстраціями після виборів, які мали бути активовано вже 4 листопада. Щоб зупинити переворот, якого вони боялися, ліві були готові вийти на вулиці.

Дивні партнери

За тиждень до дня виборів Подгорцер отримав несподіване повідомлення: Торгова палата США хоче поговорити.

Федерація праці – Конгрес профспілок і Торгова палата, що представляє роботодавців, мають давню історію протистояння. Хоча жодна з цих організацій не є відверто партійною, бізнес-лобі традиційно вливає сотні мільйонів доларів у кампанії республіканців, тоді як профспілки надають сотні мільйонів демократам.

З одного боку – праця, з іншого – менеджмент, у вічній боротьбі за владу та ресурси.

Але за лаштунками бізнес-спільнота вела власні палкі дискусії про те, як розгортатимуться вибори та що відбудеться слідом.

Літні протести за расову справедливість теж надіслали потужний сигнал власникам бізнесу: потенціал руйнівного для економіки громадянського безладу.

"Через високий рівень тиску існувало значне занепокоєння щодо безладу навколо виборів або зламу звичайного способу, в який ми маємо справу з суперечливими виборами", – каже Ніл Бердлі, віцепрезидент Палати. Унаслідок цього занепокоєння Палата випустила перед виборами спільну заяву з Круглим столом бізнесу, зосередженою в Вашингтоні групою голів компаній, а також з асоціаціями виробників, гуртових і роздрібних продавців, закликаючи до терплячості та впевненості в очікуванні підрахунку голосів.

Але Бредлі хотів також надіслати ширший, більш позапартійний меседж. І він зв'язався із Подгорцером через посередника, якого обидва відмовляються назвати.

Погодившись, що їхній неймовірний союз буде потужним, вони почали обговорювати спільне твердження, яке б заявило про спільну відданість їхніх організацій чесним і мирним виборам.

Вони ретельно добирали слова та зважено обрали час виходу спільної заяви для максимального впливу. А коли чернетку вже завершували – лідери християнських церков повідомили про своє бажання долучитися, ще більш розширивши охоплення.

Заяву було оприлюднено в день виборів, за підписами голови Торгової палати Томаса Донагью, президента Федерації праці – Конгресу профспілок Річарда Трамки, голів Національної асоціації євангелістів і Національної мережі афроамериканських священників:

"Необхідно надати посадовим особам, що відповідають за вибори, місце й час порахувати кожен голос відповідно до законів. Ми закликаємо ЗМІ, кандидатів і американський народ виявити терплячість до процесу й довіряти нашій системі, навіть якщо це вимагає більше часу, ніж зазвичай. Хоча ми можемо не в усьому погоджуватися щодо бажаного результату волевиявлення, ми спільно закликаємо, щоб американський демократичний процес відбувся без насильства, залякування чи будь-якої іншої тактики, яка робить нас слабшими як країну".

З'явитися на дільниці, далі не втручатися

Ніч виборів почалася з відчаю багатьох демократів. Трамп легко перемагав у Флориді, Огайо та Техасі, а в Мічигані, Вісконсині й Пенсильванії відрив був надто малим, щоб можна було назвати переможця.

Проте Подгорцер був незворушний, коли автор цієї статті говорив із ним тієї ночі: результати точно відповідали його попередньому моделюванню.

Він місяцями застерігав, що явка виборців Трампа зросте. Але що більше цифр надходило, то більше він був переконаний: Трамп програє – аби тільки підрахували всі голоси.

Ліберальний альянс об 11 вечора зібрався на дзвінок по Zoom. Приєдналися сотні людей. Багато хто боявся. "У той момент нам із командою було найважливіше переконати людей у тому, що ми вже знали", – каже Анжела Піплс, директорка Коаліції захисту демократії.

Подгорцер надав дані, щоб показати групі, що перемога вже за ними. Треба тільки, щоб голоси рахували.

Поки він говорив через Zoom, несподівано для всіх прореспубліканські Fox News заявили про перемогу Байдена у штаті Аризона. Кампанія публічної освіти спрацювала: телеведучі зі шкіри пнулися, закликаючи до обережності та правильного підрахунку голосів. Тоді постало питання, що робити далі.

Наступна розмова була важкою, вели її активісти, заряджені стратегією протестів. "Ми хотіли розумно підійти до того, коли саме час закликати маси на вулиці", – каже Піплс. Як би вони не хотіли пограти м'язами й показати силу, але швидка мобілізація могла поставити людей під загрозу. Протести, які переросли б у насильницькі сутички, дала б Трампу привід ввести війська чи федеральних агентів, як улітку.

І замість того, щоб посилювати скарги Трампа, продовжуючи боротись із ним, альянс хотів показати, що люди вже висловилися.

Тому всім розіслали інструкцію: не втручатися.

"Захистимо результати" оголосили, що вони "не активуватимуть сьогодні всю національну мережу мобілізації, але залишаються готовими зробити це у разі потреби".

Сповнені люті прогресивні активісти питали у Twitter, що відбувається. Чому ніхто не намагається зупинити заколот Трампа? Де протести?

Подгорцер віддає належне активістам за їхню стриманість. «Вони стільки часу готувалися вийти на вулиці. Але вони зробили це: від середи до п'ятниці не було жодного інциденту [лівих] «Антифа» проти [правих] «Гордих хлопців», на які всі чекали. А коли цього не сталося – думаю, кампанія Трампа не мала запасного плану».

Активісти переорієнтували протести на вихідні святкування. «Протиставляйте їхній дезінформації нашу впевненість і готуйтеся відзначати перемогу», – йшлося в інструкціях, які представила ліберальному альянсу 6 листопада, через кілька днів після виборів, Шенкер-Осоріо. "Проголошуйте та закріплюйте нашу перемогу. Вайб: упевненість, спрямованість у майбутнє, єдність – НЕ пасивність, страх".

Героями цієї історії мають бути виборці, а не кандидати

Так сталося, що запланований день святкування справді збігся з оголошенням результату виборів 7 листопада. Активісти, які святкували на вулицях Філадельфії, провалили спробу кампанії Трампа провести пресконференцію. Наступна конференція відбулася за межами центру міста:

Фото: один із підсумків президентства Трампа – пресконференція на обшарпаній парковці

"Люди Філадельфії володіли вулицями. Ми змусили їх виглядати жалюгідно, протиставивши наше веселе святкування демократії їхній клоунаді", – каже Моріс Мітчел.

Голоси було підраховано.

Трамп програв.

Але битва не завершилася.

П'ять кроків до перемоги

У презентаціях Подгорцера перемога під час голосування була тільки першим кроком забезпечення виборів. Після цього була перемога в підрахунку, в затвердженні, у призначенні президента Колегією виборників, і нарешті – передача влади.

Усі ці кроки в нормальному стані є лише формальними, проте для Трампа кожен із них – нагода чинити перешкоди. Це ніде не стало настільки очевидним, як у Мічигані, де тиск Трампа на місцевих республіканців підійшов небезпечно близько до успіху – й де ліберальні та консервативні продемократичні сили об'єдналися для протистояння цьому пресингу.

Близько 10 вечора після виборів у Детройті на телефон Арта Рейса полилася злива повідомлень. Повний автобус республіканських спостерігачів прибув до центру TCF, де відбувався підрахунок голосів. Вони заважали роботі, відмовлялися надіти маски, залякували переважно чорношкірих працівників. Рейс, який очолює рух We the People у штаті Мічиган, очікував цього. Консервативні групи місяцями сіяли недовіру щодо голосування в містах. "Мова була такою: вони вкрадуть вибори, в Детройті будуть фальсифікації – ще задовго до самого голосування", – каже Рейс.

Він поспішив на місце подій і розіслав повідомлення своїй мережі. Впродовж 45 хвилин прибули десятки людей, щоб протистояти республіканцям усередині. Активісти за расову справедливість із руху "Я буду дихати" працювали поряд із жінками з середнього класу, Fems for Dems, та офіційними посадовими особами. Рейс перебував на місці подій до 3 ранку, після чого передав координацію активісту за права людей з інвалідностями.

Активісти, які окреслювали шляхи процесу сертифікації, зосередилися на стратегії гарантування права людей на вибір – на вимозі, щоб кожен голос було почуто, й на приверненні уваги до наслідків, по суті, позбавлення чорношкірих права на голос. 17 листопада, попри твіти Трампа, республіканська рада округу затвердила голоси (переважно чорношкірих) мешканців Детройта.

Виборчі ради були тільки однією з точок тиску. Ще однією стали законодавчі органи штатів, які контролювали республіканці. Трамп вірив, що вони зможуть призначати власних виборників. Тому президент запросив лідерів законодавчого органу штату Мічиган, спікера палати представників штату Лі Четфілда, лідера більшості сенату штату Майка Ширкея до Вашингтона 20 листопада.

Це був небезпечний момент. Якби Четфілд і Ширкей погодилися виступити за Трампа, республіканців у решті ключових штатів можна було б залякати подібним чином. "Я переживав, що почнуться відбуватися дивні речі", – каже Джеф Тіммер, колишній виконавчий директор Республіканської партії у штаті Мічиган, який став антитрампівським активістом.

Норм Айзен вважає, що це був "найстрашніший момент" цілих виборів.

Захисники демократії вступили в дію по повній. Місцеві контакти "Захистимо демократії" почали досліджувати особисті й політичні мотиви законодавців. Issue One провели телевізійну рекламну кампанію. Бредлі з Торгової палати ретельно стежив за процесом. Зак Вомп, колишній конгресмен-республіканець, подзвонив своєму колишньому колезі Майку Роджерсу, який написав статтю для детройтських газет із закликом до посадових осіб шанувати волю виборців.

Троє колишніх губернаторів штату Мічиган – двоє республіканців Джон Енглер і Рік Снайдер й одна демократка Дженіфер Гренголм – спільно закликали гарантувати, щоб Білий дім не чинив тиск на виборників від Мічигану. Енглер, колишній голова Круглого столу бізнесу, обдзвонив впливових донорів та літніх державних діячів від Республіканської партії, які могли б також приватно чинити тиск на законодавців штату.

Продемократичні сили постали проти дуже трампізованої мічиганської філії Республіканської партії. Бессін із "Захистимо демократію" у дзвінку своїй команді 18 листопада визнав, що сили продемократичної сторони не можуть зрівнятись із тим, що може запропонувати Трамп. "Звісно, він спробує щось їм запропонувати. Голова Космічних сил! Посол куди завгодно! Ми не можемо конкурувати, пропонуючи кращу моркву. Нам потрібна палка", – згадує свої думки Ієн Бессін.

Якщо Трамп запропонує щось в обмін на особисту послугу – це буде хабарництвом. Ієн Бессін подзвонив професору права мічиганського університету Річарду Праймусу й запитав, чи виступить той із подібними міркуваннями публічно. Праймус сказав, що сама по собі зустріч була порушенням, і сів писати статтю для Politico, заявивши, що генеральний прокурор штату – демократ – має взятися за розслідування. Коли 19 листопада вийшла ця стаття, директор з комунікацій генерального прокурора штату поділився нею. "Захистимо демократію" невдовзі дізналися, що законодавці, яких запросив Трамп, збираються взяти з собою на зустріч юристів.

Активісти Рейса проглянули графік польотів і подалися в аеропорти на обох кінцях шляху Шіркея до Вашингтона, щоб акцентувати той факт, що за ним ретельно стежить громадськість. Після зустрічі обидва законодавці оголосили, що вони говорили про ковідну допомогу штатові й заявили президентові, що не мають стосунку до виборчого процесу. Після цього вони подалися пити в готель до Трампа. Вуличний митець зробив проєкцію їхніх зображень на стіну будівлі з підписом "Світ спостерігає".

Залишився останній крок: рада з затвердження виборників. Вона складалась у Мічигані з двох демократів і двох республіканців. Один з останніх, трампіст, мав голосувати проти затвердження. Що ж до іншого – то це був маловідомий юрист Аарон Ван Лангевельде, й було невідомо, що він робитиме.

Коли почалася зустріч, активісти Рейса заповнили Twitter і прямі ефіри з гештегом #alleyesonmi (усі стежать за Мічиганом). Рада, звикла до того, що за нею стежать одиниці, раптом побачила аудиторію з тисяч людей. Активісти підкреслювали повагу до бажань виборців, а не висміювання посадових осіб. Ван Лангевельде проголосував за, таким чином 3:0 – за затвердження результату (трампіст утримався, не наважившись голосувати проти).

Після цього доміно посипалися: Пенсильванія, Вісконсин і решта затвердили своїх виборників. Посадові особи-республіканці у штатах Аризона та Джорджія вистояли перед залякуванням з боку Трампа.

Й колегія виборників проголосувала згідно з графіком 14 грудня.

Наскільки близько до прірви підійшла країна

На думці Подгорцера залишалась остання дата – 6 січня 2021 року.

Цього дня Конгрес мав зібратися для затвердження результатів голосування – і Трамп закликав своїх прихильників на мітинг у Вашингтоні.

Тисячі людей, які відгукнулися на заклик Трампа, не зустріли, на своє здивування, опонентів. Щоб зберегти безпеку й гарантувати, щоб їх неможливо було звинуватити у будь-якому насильстві, ліві "посилено боролися з контрдіяльністю", – написав автору статті вранці 6 січня Подгорцер, додавши смайлик зі схрещеними пальцями.

Дональд Трамп того дня звернувся до натовпу, продовжуючи просувати свою брехню, нібито законодавці або віцепрезидент Майк Пенс можуть відкинути електоральні голоси штатів. Він сказав, щоб вони йшли на Капітолій і "боролися щосили". Потім повернувся в Білий Дім, поки вони проникали в будівлю. Законодавці тікали, рятуючи свої життя, а власні прихильники Трампа зазнавали вогнепальних ушкоджень і травм унаслідок колотнечі – в цей час Трамп хвалив заколотників як "дуже особливих людей".

помилково вважати, що цей виборчий цикл був демонстрацією сили демократії. Він показав, наскільки вона є вразливою

Це була його прикінцева атака на демократію – і вона знову провалилася.

Не втручаючись, прихильники демократії перехитрили своїх ворогів. "Ми перемогли за волосину від поразки, чесно, й важливо, щоб люди це зрозуміли, – йдеться у заяві коаліції "Захист демократії". – Декому хочеться сказати, що виборці вирішили й демократія перемогла. Але помилково вважати, що цей виборчий цикл був демонстрацією сили демократії. Він показав, наскільки вона є вразливою".

Члени альянсу на захист демократії розійшлися, кожен продовжив власний шлях.

Коаліція "Захистимо демократію" розпалася. Активісти звернули увагу на нагальні реформи в Конгресі. Ліві тиснуть на демократів, аби ті пам'ятали про виборців, які привели їх до влади. Групи за права виборців стежать за подальшими атаками на голосування. Бізнес-лідери засудили напад трампістів на Капітолій 6 січня. Дехто заявив, що більше не надаватиме фінансування тим законодавцям, які відмовилися сертифікувати перемогу Байдена. Подгорцер і його союзники продовжують проводити Zoom-конференції, розробляючи нові меседжі. А Дональд Трамп сидить у Флориді, чекаючи на результати свого другого імпічменту, забанений на Twitter та Facebook, через які він намагався штовхнути країну на край прірви.

Трамп сидить у Флориді, чекаючи на результати свого другого імпічменту, забанений на Twitter та Facebook

Пишучи статтю, автор чув інші версії про те, хто і як саме запобіг заколоту Трампа. Дехто наголошував на ролі низових активістів, зокрема у спільнотах чорношкірих. Інші підкреслювали героїзм республіканців, як Ван Лангевельде, котрі зі значними втратами для себе стали проти Трампа. Істина в тому, що одні б не впоралися без інших. Вражає не це.

Зрештою демократія перемога. Воля народу здійснилась.

Але, озираючись назад: це ж божевілля – що аж таке було потрібно, щоб забезпечити вибори у Сполучених Штатах Америки.

трамп вибори аналітика сша байден