Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку “РАО” Дмитро пише про військове майно. Третя розповідь “А.У.Є.!” про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом. У четвертому фрагменті “Дід” Дмитро розповідає про “олдскульних” солдатів. Сьогоднішня, п’ята історія присвячена командно-спостережному пункту.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку “РАО” Дмитро пише про військове майно. Третя розповідь “А.У.Є.!” про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом. У четвертому фрагменті “Дід” Дмитро розповідає про “олдскульних” солдатів.

Акторка і волонтерка Анастасія Пустовіт вважає, що викреслення пункту про демобілізацію у нещодавно ухваленому законопроєкті №10449 про посилення мобілізації, зводить нанівець усі мобілізаційні зусилля. Texty.org.ua публікують тред авторки у вигляді впорядкованої прямої мови.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку Дмитро пише про військове майно. Сьогоднішня розповідь про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом.

“На тілі мого сина не залишилося живого місця, він поранений і контужений. Якби не було цього центру, йому було б надзвичайно важко” — ось як відгукується про Соціально-психологічний центр у Славутичі Валерій Худолєй, заступник командира Славутицької роти охорони ЗСУ.Він має трьох синів, які також воюють. Колись Соціально-психологічний центр Славутича допоміг його родині, а тепер він запрошує сюди своїх підлеглих.

24-річний Денис Харченко і 27-річний Олег Тіпікін — морські піхотинці, чернігівці, обоє служили в 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Берлінського в Маріуполі. Були серед перших воїнів, які прийняли бій і утримували місто, доки могли. Потрапили в полон. Вже два роки за них борються рідні.Дениса російська влада засудила до 18 років ув’язнення за вигаданий злочин. Олега заслали до Мордовії в табір суворого режиму.Матері Дениса й Олега розповіли, як їхні сини потрапили в полон, як вони їх шукали і як намагаються наблизити їхнє повернення додому. Обидві Тетяни виховують молодших донечок і підтримують одна одну.

Американське видання The Wall Street Journal присвятило статтю українському військовому Алену Дудніку, який воює з 18 років. Texty.org.ua публікують переклад статті у дещо скороченому вигляді.

Державне підприємство “Галичина” у Львові раніше спеціалізувалося на комплексній реабілітації людей з інвалідністю. Однак через повномасштабне вторгнення центр змінив фокус діяльності й тепер опікується лише військовими, які проходять реабілітацію після важких травм і ампутацій кінцівок.Texty.org.ua відвідали “Галичину”, щоб дізнатися, як відбувається реабілітація в центрі, як військові можуть туди потрапити, з якими проблемами стикаються пацієнти і як можна підтримати свою близьку людину після травми.

З початком сезону сльоти українські військові знову змушені долати бездоріжжя. Чи існують засоби для того, щоб легше пересуватися по багнюці?

“Не очікуйте, що людина повернеться з фронту такою, як була, — радить психолог Сергій Тітаренко. — Не розпитуйте про досвід. Усі розповіді про війну має ініціювати той, хто повернувся. Не будьте байдужими, але й не будьте нав’язливими”.У розмові з Texty.org.ua колишній військовий розповів про свій шлях до професії психолога, про те, чим різняться системи психологічної реабілітації військових у США і в Україні та як допомогти ветеранам адаптуватися до життя за межами армії.