Набори відкритих даних не з’являються самі по собі на порталах. За кожним із них — люди й дуже невеликі команди, які вибудовують внутрішні процеси збору, обробки та публікації інформації.

Сфера відкритих даних в Україні розвивається вже понад десять років. За цей час вона перетворилася з нішевого технологічного явища на повноцінний сегмент цифрової економіки з вимірюваним економічним ефектом. Станом на кінець 2025 року в Україні працює 128 сервісів на основі відкритих даних, ядро ринку (компанії, для яких це ключовий бізнес) оцінюється приблизно у 2 млрд грн, а сукупна вартість відкритих даних (охоплює цінність даних для всієї економіки) може становити 26,8 млрд грн.

На платформі Дія.Освіта зʼявився безоплатний освітній серіал «Основи роботи з відкритими даними». У ньому експерти пояснюють, як перетворювати великі масиви інформації, яку щодня публікують органи державної влади, на зрозумілу аналітику й сервіси, що працюють в інтересах суспільства, бізнесу та держави.

Відкриті дані про довкілля та видобувну галузь — базовий інструмент розвитку громад. З їхньою допомогою можна відстежувати не лише поточні екологічні показники, а й оцінювати вплив видобувних підприємств на екосистему, планувати життя громади після закінчення термінів експлуатації родовищ і навіть контролювати рентні платежі, що мають надходити у місцеві бюджети. Хоча система оприлюднення екологічних даних ще далека від досконалості, за останні роки вона змінилася настільки, що стала впливовим фактором для прийняття рішень на рівні держави, громад і бізнесу.

Як дізнатися, де розташовані укриття, наскільки заповнені дитсадки, чому зрубали ваше улюблене дерево, де працюють притулки для тварин і скільки медпрепаратів лишилося в лікарнях? Уся ця інформація міститься у наборах відкритих даних, які оприлюднюють органи місцевого самоврядування (ОМС).

Донедавна поняття «відкриті дані» асоціювалися передусім з наборами даних центральних органів влади чи з великими державними системами — Судовий реєстр чи Prozorro. Та сьогодні цифрова трансформація стає ближчою до громад та їхніх жителів — на місцевому рівні з’являються власні екосистеми даних і сервіси на їхній основі.

Уже десять років українці мають доступ до унікальних інструментів контролю за використанням бюджетних коштів — Prozorro та Є-Data. Ці платформи дали суспільству можливість бачити те, що раніше ховалося у паперових звітах і службових кабінетах: від планування закупівель до оплати договору. Завдяки цьому журналісти, громадські активісти, бізнес і навіть батьки школярів можуть контролювати, куди йдуть бюджетні гроші — наприклад, чи закуповує школа штори, які ремонти замовляє держава, наскільки прозоро проводяться державні тендери.

У вересні–жовтні команда Texty.org.ua провела два тренінги з відкритих даних для студентів журналістських та бізнес-спеціальностей у Львові та Києві. Загалом їх відвідали понад 120 осіб.

21 жовтня виповнюється 10 років з дня ухвалення постанови №835, яка започаткувала системний розвиток відкритих даних в Україні. Саме цей документ визначив, які набори інформації державні органи зобов’язані публікувати у формі відкритих даних.

Учасники навчатимуться шукати, структурувати, аналізувати та візуалізувати дані й отримають реальний досвід роботи з відкритими даними під керівництвом досвідчених експертів і журналістів.