Молоді симпатики Зеленського у більшості симпатизували також і проросійським інформаційним структурам та персонам. Втім, якщо класифікувати популярні в них російські джерела за змістом, то виявиться, що більшість із них належить до розважальних. Чи справді можна поєднувати в одній групі впливу відвертих руссо-пропагандистів а ля Шарій і відеоблогерів, які стрімлять в ютьюбчику комп’ютерні ігри чи викладають гумористичні скетчі? Або пабліки на кшталт Новинача чи Перепічки, з мемасиками та відосиками? Насправді й ті, й інші – це явища одного порядку. Причому, другі можуть бути навіть небезпечнішими за перші. Тексти зазирнули в інформаційну бульбашку української молоді. Автор: Орест ЗОГ

Відома дослідниця впливу технологій на суспільство, постійна авторка The New York Times пояснює, що саме змінилося в улюбленому серіалі, і чому це погано для всіх нас. Автор: Зейнеп Туфекчі, Scientific American

З-під широких чорних окулярів, скам’янілих на великому переніссі, вибиваються посивілі брови. За більш ніж п’ятдесят років роботи на підприємстві Філіп Олександрович, будучи незрячим, опанував не одну навичку. Сьогодні тут виробляють продукцію для залізниці і ліфтових шахт. Раніше, поки технології не пішли вперед, збирали котушки для трансформаторів, які потім встановлювали в лампові телевізори. Підприємства УТОСу — учбово-виробничі. А значить, людей, які приходять влаштовуватися сюди на роботу, усьому вчать з нуля. В Україні немає аналогів таким місцям. А працевлаштування незрячих людей досі залишається проблемою. Автор: Анастасія Гавришова