Через складні погодні умови багато авіакомпаній скасували рейси. Але тільки з українцями повелися як з дикими псами – їх виганяли з літаків поліцейські з вівчарками і викурювали газом. Тим, кого просто кинули в аеропортах без будь-якої інформації, можна сказати пощастило. Комфортний сервіс від Wizz Air досліджувала Антоніна Малєй

"Хтось буде іронізувати, що ми створюємо чергову партію замість того, щоб об`єднуватися. Але ми творимо партію на базі громадського об`єднання, яке ніколи не було вплутане в огидні скандали, де немає "любих друзів" та інших олігархів" - ці слова Ярослава Кендзьора завершилися оплесками більше 200 пар долоней. На з`їзді "За Україну!" були присутні: Ілля ЗАВГОРДНІЙ і Зiнаїда УСТИМ

Власники джипів допомагали іншим водіям, для цього за допомогою місцевого Інтернет-форуму була створена гаряча лінія. Хліба в місті немає. Дорослі після того, як добралися додому, разом iз дітьми радіють снігу, спускаються з гірок, грають у сніжки і ліплять снігових баб. А після потепління експерти прогнозують повінь. Із засніженої Одеси: Ольга ФІЛІППОВА

Побачивши групу журналістів, робочі глушать трактор, відкладають бензопилу і швидко рушають до лісу. Але на п'ятнадцятиградусному морозі з вітром довго не поховаєшся. І незабаром мужики, спрямовуючи погляди в землю, виходять з-за дерев і прямують грітися до двох великих вогнищ. Мужики рубають ліс. Активістом Зеленого патруля став: Антон ЗІКОРА

Нове покоління українців може й забути сленгове слово «нефори» - похідне від російського словосполучення «неформальное объединение молодёжи», яке широко вживалося наприкінці 1980-тих років. «Нефорами» називали тоді молодих людей дуже широкого спектру – від анархістів, хіпі й до нині вже підзабутих «Карпатського лещатарського клубу», «Товариства Лева», київського «Щирого братства» та інших організацій, які на той час предивно поєднували культурницьке і просвітницьке спрямування з високою політичною активністю. Студентську молодість згадував: Микола ПОЛІЩУК

В ювілей Помаранчевої революції, коли всі заговорили про якийсь "Новий Майдан", редакція ZaUAorg спробувала зрозуміти механізм Майдану старого - на прикладі спільноти сайту “Майдан”, яка із 2000 року працювала над поваленням Кучми. Наш колега Анатолій БОНДАРЕНКО бачив цю спільноту зсередини. Ми попросили його розповісти про те, що було в ній такого, що дозволило перемогти 5 років тому, як розвалилася спільнота, а громадські активісти стали простими громадянами - і чи можливим є виникнення подібних спільнот у майбутньому? Розмовляли і конспектували: Павло НЕЧИТАЙЛО, Орест ЗОГ

Редакція ZaUAorg продовжує досліджувати досвід спільноти сайту “Майдан”, яка із 2000 року працювала над тим, щоб Кучма пішов - і зрештою перемогла. Наш колега Анатолій БОНДАРЕНКО бачив цю спільноту зсередини. Ми попросили його поділитися секретом: що було в “Майдані” такого, що не вистачає нинішнім спільнотам, які прагнуть змінювати країну? В чому був секрет "Майдану"? Розмовляли і конспектували: Павло НЕЧИТАЙЛО, Орест ЗОГ

Чому у 2004 році народ піднявся на революцію, а зараз замість того аби вимагати від політиків конкретних реформ тихенько ниє по блогах і кухнях – питання, над яким б'ються найкращі публіцисти країни. Редакція ZaUA.org спробувала відповісти на це питання на прикладі розвитку спільноти сайту “Майдан”, яка із 2000 року працювала над тим, щоб Кучма пішов. Тим більше, що наш колега Девранд бачив цю спільноту зсередини. Ми попросили його поділитися секретом: що було в “Майдані” такого, що не вистачає нинішнім спільнотам, які прагнуть змінювати країну? Секрети успішних революцій досліджували: Павло Нечитайло, Орест Зог

Побудова економічної моделі зазвичай передбачає зведення світу до його найбільш суттєвих рис. Однак спрощеним моделям часто не вдається пояснити, як все працює насправді. Свіжоспечені лауреати Нобелівської премії з економіки - Елінор Остром з Університету Індіани і Олівер Вільямсон з Університету Берклі - свідомі цієї складності. Їхні дослідження дозволяють зрозуміти вагу деяких "неофіційних" економічних інституцій, які відіграють важливу роль у реальному житті. У сучасних економічних трендах розбирався: Сергій КЛИМКО

Міждержавний приміський поїзд – найкраща ілюстрація шляху розвитку двох країн. Бо щоб зрозуміти, що таке «два світи – два способи життя», достатньо просто перетнути українсько-білоруський кордон. Бажано це робити не потягом чи літаком – практична відсутність в Мінську зовнішньої реклами та чистота добре заасфальтованих вулиць чітко підказують, що ви не в Україні, але не більше. Для повноцінного розуміння білорусів, кордон потрібно перетнути електричкою, Сарни-Столін. На щастя, наша залізниця та їхня «чыгунка» дають нам можливість скористатися таким атракціоном. Мандрував: Микола ПОЛІЩУК