Російська мова є одним із ключових “стовпів” “русского міра”, який росіяни визначають як сферу своїх національних інтересів і територію потенційного загарбання. В Росії приділяють багато уваги розповсюдженню російської мови, її поглибленому вивченню, а також підтримці різноманітних товариств “русистів”. В десятках країн на всіх континентах вчителі та науковці, які займаються російською мовою, літературою та культурою, є неприхованими осередками “русского міра” з його матрьошками, балалайками, георгіївськими стрічками і любов’ю до “століци нашей вєлікой родіни”. В черговому матеріалі із серії “Бактерії русского міра” ТЕКСТИ розбираються, як влаштовано цю мережу і які ризики вона в собі несе.

Минулого тижня російські медіа розмірковували, де буде український наступ. Пропагандисти хвилюються й оцінюють ситуацію як загрозливу, однак для російського населення в них є "заспокійливе" — фрази, що наступ у будь-якому разі стане невдалим. Вигадали новий навіть не фейк, а казку про “загони хімічних відьом”, які готують хімічні й біологічні провокації на фронті. Переконували, що ордер на арешт Путіна від Міжнародного кримінального суду — не вартий уваги папірець. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Як росіяни за допомогою мультиків і соцмереж просувають пропаганду серед малюків

У відповідь на “розгул русофобії” у світі росіяни вирішили продемонструвати, що досі мають велику кількість прихильників, готових підтримувати культурні, соціальні й політичні зв’язки з “велікой страной”. Минулого тижня в Москві відбувся перший конгрес Міжнародного руху русофілів, на який з’їхалися любителі Росії з нібито понад 40 країн. Утім, попри заявлений пафос, на конгрес вдалося привезти переважно перевірених “агентів” Кремля з мінімальним рівнем впливу у своїх країнах.

Минулого тижня російські ЗМІ були розчаровані грузинською владою, яка поступилася вимогам суспільства та відмовилася ухвалити закон про іноагентів, схожий на російський. Пропагандисти заявили про “руку Вашингтона” та погрожували завдати ракетного удару по Тбілісі. Також дезінформатори вкотре обіцяють швидко захопити Бахмут і героїзують найманців із “Вагнера”. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Чеська Республіка невпинно підтримує українців і надає можливість інтегруватися в суспільство. Чехи відчиняють двері своїх осель, збирають тонни гуманітарної допомоги й виходять на численні мітинги на підтримку України.Водночас російська пропаганда не спить і відпрацьовує сценарії впливу на суспільну думку, щоб дискредитувати імідж і боротьбу українців. Чи успішна така пропаганда? Імовірніше, ні, адже прихильників “русского мира та Росии” навіть самі чехи вважають маргіналами. Але щоб так було й надалі, варто пильнувати і вчасно помічати проросійські наративи.

Минулого тижня шпальти російських ЗМІ заполонили цитати з нещодавньої промови Путіна до російських парламентарів. Російського диктатора згадали понад 1300 разів – це рекордна кількість від початку нашого моніторингу. Путіна возвеличували й захоплювалися його ораторським мистецтвом, попри цілковиту безмістовність, непомірну тривалість виступу та чиновників, які дрімали в залі під час промови. Проте останній виступ диктатора варто сприймати серйозно. Без жодних здобутків на полі бою, Путін знову задає тренд на ядерні погрози й шантаж усього світу. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Стійкість української держави змусила російських пропагандистів шукати виправдання, чому ж швидка перемога РФ забарилась.

Для українців імперіалістичні мотиви Росії у війні проти нашої держави навряд чи є новиною. Проте західні експерти, зокрема історики та інші дослідники «пострадянського простору», за поодинокими винятками, часто заперечували імперські амбіції росіян і через це довго не могли повірити в те, що це є причиною неспровокованого нападу минулого лютого. Дослідниця із Університету Базеля Ботакоз Кассимбекова вважає, що під час війни в Україні цей фокус нарешті зміниться і західні вчені перестануть ігнорувати російський імперіалізм. ТЕКСТИ публікують скорочену версію її колонки на сайті каналу Aljazeera.

Комерційні трупи, які складаються з українських артистів балету, зайняли левову частку ринку, який майже безроздільно тримали росіяни. Це чи не найпопулярніші у світі балети на музику композитора Петра Чайковського. Конкуренти вимушено залишили ринок через війну й відмову багатьох майданчиків і продюсерів з ними працювати. Проте попит європейського глядача на “російську класику” нікуди не зник. Так виник дивний покруч: імперське “Лебедине озеро”, від якого просить відмовитися європейців українська дипломатія, стає можливістю зібрати кошти для України і її біженців, а також способом нагадати про війну. ТЕКСТИ вирішили з'ясувати, чому так відбувається.