29 липня в чат педагогів херсонської загальноосвітньої школи № 46 надійшло повідомлення російською: “30.07.2022 о 10:00 будет проводиться инвентаризация школы. Подготовить документацию, а также имущество, указанное в инвентаризационной ведомости. Явка всего педагогического коллектива обязательна”.

Росіяни поставили Оксану над свіжою могилою чоловіка й розважалися, стріляючи над головою."Спочатку вирвали ніготь на мізинці. Потім на середньому пальці. Другий було вже не так боляче, як перший. Біль такий, що не знаєш, що більше болить: коли прикладом роблять з тебе відбивну, чи коли не відчуваєш рук. Катували струмом. Такі тортури вони називали «електрофорезом» або «телефоном до Зеленського»", – розповідає Оксана Міненко з Херсона, історія якої є свідченням жахливих злочинів окупантів. Жінці 43 роки. Останні чотири роки вона була щасливою у шлюбі з 37-річним лейтенантом Нацгвардії Олексієм Хвостиком.Read this article in English

— Я йшла площею й говорила по телефону. Російський солдат у повній амуніції просто для розваги навів на мене автомат. Я була дуже втомленою, буквально падала з ніг — минулі кілька днів ми майже не спали. Байдуже глянула на нього й подумала: "Боже, я так втомилася. Якщо ти мене зараз гепнеш, це все нарешті закінчиться".Це один зі спогадів Ірини Саліхової, співзасновниці херсонської волонтерської ініціативи "Котики-патріотики".З першого дня повномасштабного вторгнення Ірина разом з однодумцями допомагала містянам вижити — вони забезпечували херсонців медпрепаратами. Перші два місяці окупації Херсона їй навіть вдавалося це робити під носом у росіян.

Сотні українців, що залишилися на окупованих територіях, були частиною руху опору і допомагали наближати звільнення своїх міст. Напередодні видання The New York Times опублікувало розлогу історію про одного із херсонських партизан і про те, як було влаштовано рух опору зсередини. ТЕКСТИ переказують головне з цього лонгріду.

Росія любить використовувати дітей у пропаганді. Ще з радянських часів там видавали безліч книжок про Леніна й дітей і малювали такі самі картини у класичному стилі. Сталін теж полюбляв, щоб його оточували діти, принаймні на агітках. Путінська Росія творчо розвиває цю традицію. Поки в РФ дітей від дитячих садочків до технікумів вишиковують літерою "Z" або просять намалювати георгіївську стрічку, українські діти в Херсоні й інших окупованих містах вимушено стають живим доказом “щасливої окупації”. 

"Ми — рух громадянського спротиву, а не партизани, які підривають колаборантів. Нашою метою було дати людям якийсь спосіб мирного спротиву. Річ у тім, що не всі готові та здатні партизанити, але кожен спроможний вивісити чи зав'язати жовту стрічку, скажімо, на поручнях або на паркані".

Марія та двоє її дітей два роки тому переїхала з Донецька в Маріуполь. У Донецьку була робота, квартира й чоловік. У Маріуполі – батьки й невідомість. Як заробляти на життя, де жити, як влаштувати дітей до школи, коли в них немає жодних українських документів? Але наважилася. Донецьк усі останні роки повільно деградував. Молоді люди їхали звідти – хто в Україну, хто в Росію, тільки щоб не залишатися там, на території беззаконня й невизначеності.

На початку березня, в перші дні великої війни, Росія захопила Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). Теоретично вона може постачати енергію в Крим та на інші окуповані території. Але поки окупантам не вдається використати її потужності, тож вони ховають там військову техніку і влаштовують різні провокації. ЗАЕС потребує електроенергії, щоб не було аварії, і її поставляє Україна.

"Зрозуміти, що робиться в їхніх "сутінкових" мізках, достоту неможливо".ТЕКСТИ поспілкувалися щодо поточної ситуації на окупованому правобережжі Херсонщини із заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим.Його інституція реалізувала низку освітніх і дослідницьких проєктів на Херсонщині, а зараз ретельно відстежує ситуацію на окупованому українському Півдні.

На пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати визнали Чеченську Республіку Ічкерія тимчасово окупованою Росією і засудили геноцид чеченського народу.