Мало кому подобається, коли командири спілкуються з тобою матюками. І нікому не подобаються накази копати від паркана до обіду, особливо тим, хто пройшов «курси виживання» на нулі. Совкові підходи — повсюдне явище в армійських навчальних центрах. Проте бувають винятки. У чому відмінність «державних» навчальних центрів від умовно «приватних», які створили наближені до армії волонтерські проєкти на кшталт Victory Drones? Про це з власного досвіду розповідає один із читачів Texty.org.ua, який служить у бойовій бригаді, що тримає ділянку фронту.Звісно, йдеться про суб’єктивні враження, зазначає наш дописувач. Далі пряма мова бійця.

OSINT-дослідник Клеман Молен проаналізував супутникові знімки, фото та відео з будівництва нової української лінії укріплень і дійшов позитивних висновків щодо неї. Далі наводимо переклад треду аналітика.

Одним із болючих питань фронту є утримання еспешок — спостережних пунктів на відстані від основних позицій. Щоб дістатися до них, доводиться долати кілометри під ворожими обстрілами, а потім проводити в норах тижні й місяці. Постачати СП припасами важко, а вивозити поранених звідти вкрай небезпечно. Із розвитком безпілотних систем утримання еспешок стало недоцільним, вважають деякі українські військовослужбовці.

3 грудня народні депутати в цілому проголосували за державний бюджет на 2026 рік. Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту.

П’ять днів, проведених військовим у «державному окопі», показали парадокс: інженерно споруди міцні й подекуди добре захищені від артобстрілів і дронів, але спроєктовані за лекалами минулого століття. Прихованих підходів часто немає, а якщо є, то на видноті, місць для спання бракує, вузькі ходи не розраховані на бійців у броні, оборона з тилу та ймовірність бою всередині споруди не продумані.Що треба врахувати і що змінити в державних фортифікаційних спорудах? Своїми міркуваннями поділився наш постійний дописувач, який служить у війську.

Станом на сьогодні протяжність інженерно-фортифікаційних споруд (ІФС) росіян становить 8312 кв. км.

За останні кілька місяців Росія окупувала до десятка дрібних сіл на сумському кордоні й намагається дотягнутися до трьох важливих для логістики Сил оборони населених пунктів: Юнаківки, Писарівки та Хотіні.  Публічної інформації про реальну обстановку на Сумщині, особливо від військових – Генерального штабу, управління військ "Курськ", оперативно-тактичного угруповання "Сіверськ", – мінімум. 

Зараз фіксується важка ситуація на ділянці від Новодарівки Запорізької області до Вільного Поля на Донеччині.

19 березня Єврокомісія представила Білу книгу європейської оборони – план «Готовність 2030». Також у межах плану «Переозброєння Європи/Готовність 2030» Комісія оприлюднила амбітний оборонний пакет, який надає країнам-членам ЄС фінансові важелі для стимулювання додаткових інвестицій в обороноздатність.Ці заходи спрямовані на те, щоби підтримати Україну в короткостроковій перспективі, а також задовольнити нагальну довгострокову потребу в посиленні безпеки й оборони Європи.

Європа має діяти терміново, щоб зміцнити свою оборону або зіткнутися з наслідками триваючої агресії Росії. Про це у статті для Центру аналізу європейської політики (CEPA) пишуть політичні аналітики Юрай Майчин і Пол Тейлор. Texty.org.ua публікують переклад матеріалу.