Славетний режисер розповів ZaUAorg про співаючих секс-бомб, Київську Русь як колиску України, про пропозицію стати послом Польщі в Росії, про те, що власними фільмами він бореться з обридливим постмодернізмом і не тільки. Розмовляв: Сергій НЕРЕТІН, Кіно.UA, Перший національний

Вперше почув «Гадів» по телевізору під час Червоної рути у 1989 році. Їхні пісні моментально стали хітами, при тому, що на той момент української естради як такої не існувало. Хіба що Раїса Кириченко та, здається, Назарій Яремчук, на концерти яких ходили люди за сорок. Молодь же слухала переважно Цоя та інших потужних російських рокерів, пісні яких і досі співають у переходах. Думка про те, що рок може бути українським, не приходила в голови навіть самим затятим рухівцям.

Редакція ZaUAorg продовжує традиційні чати на культурні теми. Сьогодні ми поговоримо про літературу, а саме – про творчість Нобелівського лауреата Орхана Памука, останню книгу якого “Музей невинності” українською було перекладено однією з перших у світі. Перекладач Орхана Памука Олесь Кульчинський і українська письменниця Світлана Пиркало бесідують про сексуальну і консервативну революції, про укрсучліт і алкопрозу, про те, як чоловіки не понімають жінок, а також про те, що Схід і Захід – не разом, і їм не зійтися вдвох.

Прем’єра стрічки «Джонні Д» (в оригіналі «Public enemies» - «Вороги суспільства») відбулася 22 липня. Саме цього дня 1934 року в Чикаго було застрелено легендарного грабіжника банків Джона Діллінджера, коли той виходив з кінотеатру «Біограф» після показу фільму під назвою «Манхеттенська Мелодрама» з Кларком Ґейблом в головній ролі. 75 років потому подробиці цієї історичної події, відтвореної режисером Майклом Маном, можна побачити на екранах українських кінотеатрів.

В інтерв'ю ZaUAorg скандальний письменник проголосив себе батьком сучасного "укрсучліту" - ще й похвалився, що отримав за це Шевченківську премію. Але останні півроку ім’я Олеся Ульяненка частіше вигулькує у мас-медіа через те, що Національна комісія з питань моралі зробила висновок, що буцімто роман письменника «Жінка його мрії» містить ознаки… порно! Взагалі-то дивні резолюції – давно нормальне явище у нашій країні, але у випадку з Ульяненком видавництво, яке займалося виданням його книги, призупинило її продаж після оприлюднення вердикту.

Можна собі уявити, наскільки диференційованою є аудиторія фільму «Гаррі Поттер та напівкровний принц». Серед його глядачів є ті, хто прочитав всі книжки та бачив всі попередні фільми; ті, хто не читав книжки, але бачив всі (частину) фільмів тощо. Цілком логічним буде припустити, що досвід перегляду останньої частини у представників всіх цих груп суттєво відрізняється. Глядач і автор: Оксана Щусь ("Останній Кінопоказ")

Ось-ось завершиться перша й, можливо, остання каденція Віктора Ющенка. Здається, що після кучмівського застою кожен день упродовж цих п’яти років минав в очікуванні змін. Широким верствам їх, безперечно, не угледіти: бандити не сидять у тюрмах, а борються за цивілізоване майбутнє дітей, даючи їм закордонну освіту; свобода слова лякає, нагадуючи анархію, і пробуджує невтішний рефлекс пошуку „залізної руки”, а тут ще й економічна криза – українці, як любителі поскиглити, радше вдавляться, ніж визнають покращення життя за минулі роки. АВТОР: Олесь Кульчинський, перекладач Орхана Памука

Серія "Казки народів світу" виходила у видавництві "Веселка" з 1978 року. У нашій бібліотеці було 15 книжок цієї серії - від азербайджанських (на жаль, десь ділася у шостому класі :)) до політкоректної "Казки народів Іспанії". Думаю, що хоча б одна книга з цієї серії була в більшості читачів ZaUA.org. Хочу нагадати про цю красу на прикладі моєї улюбленої - "Кубинських народних казок". Автор: Омелян Тарнавський, "Сімейна бібліотека"

Ми вже давно запозичуємо слова, скажімо, з англійської мови. Кажучи, наприклад, “топ”-10, або говорячи про “дедлайни” чи банальні “хіти”. Однак і сама англійська не відзначається пуризмом і постійно запозичує слова з інших мов. Сайт Cracked.com пропонує ще десяток дуже важливих слів, які могли б пожвавити англійську мову. Деякі з них не зашкодять у певних випадках і українській (або російській)

Скромний виконавець популярних композицій Сєрґєй Шнуров (більш відомий у народі як Шнур) нещодавно завітав до Києва зі своїм свіжоспеченим гуртом «Рубль» - назва походить від слова «рубати». Рубають хлопці жорстку музику під фірмові тексти Шнура, що їх - попри філософські меседжі - радо сприймають маси. Втім, новий проект пітерського співака лише набирає обертів за допомогою інтернету і живих концертів. Це, як відомо, не найлегший спосіб розкрутки. Та Шнур, здається, ніколи й не шукав простих шляхів.