Багатофункціональний лабораторний модуль «Наука» взагалі не мав би з’явитися в складі МКС. Його початково не планували створювати – це був дублер зовсім іншого компонента станції. Потім 15 років «Науку» не могли добудувати. Згодом кілька місяців не могли запустити. Після пуску вісім днів намагалися налагодити роботу двигунів, щоб долетіти до станції. Але фахівці «Роскосмосу» героїчно здолали всі труднощі: 29 липня 2021 року модуль «Наука» успішно пристикувався до МКС. А потім на ньому самі собою ввімкнулися двигуни.

Журнал Nature Astronomy 26 липня опублікував статтю з дослідженням космічної події колосальної потужності. У серпні 2020 року телескоп Fermi зафіксував спалах гамма-випромінювання, який дійшов до Землі з глибокого космосу. Він тривав секунду – але подія, яка його породила, вивільнила енергію, еквівалентну такому ж за часом випроміненню усіх зірок нашої галактики, сильнішому в 14 мільйонів разів.

Емісійні туманності IC 1396 та Sh2-129 у сузір'ї Цефея світяться міжзоряним газом, змішаним із темним міжзоряним пилом.

Добре видно молоді сині зірки, що кружляють навколо центру галактики:

Математична симуляція від NASA:

Що сталося з Япетом, одним із супутників Сатурна? Значна частина цього світу має темно-коричневий колір, а інші – яскраві, аж до білого.

Саме це станеться в майбутньому також і з нашим Сонцем:

Європейське космічне агентство спільно з архітектурною фірмою SOM створило образ Місячного села:

Апогелій, або ж афелій – найбільш віддалена від Сонця позиція Землі на її орбіті. Цього року він припав на 3 липня. Натомість перигелій – найближча точка орбіти – минув 5 січня:

Український супутник PolyITAN-1, розроблений у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», виявився найвитривалішим з 32 конкурентів.