Енріке Пеньялоса - колумбійський політик, громадський діяч, прихильник руху Новий Урбанізм. Був мером столиці Колумбії м. Богота з 1998 до 2001 р. (між двома строками Антанаса Мокаса, який був його союзником) На цій посаді Пеньялоса зміг провести радикальні реформи, які в буквальному сенсі слова змінили обличчя міста. Пеньялоса є одним з найкращих у світі фахівців з організації міської інфраструктури. 22 березня він читав лекцію в Києві, а "Тексти" вели конспект. Енріке Пеньялоса, лекція «Шлях до міста, в якому ми хочемо жити»

Політики готуються до боротьби за посаду мера Києва. Кандидати знову роблять ставку на "схему Черновецького" і на найбідніших киян - отримувачів соціальної допомоги. Ми знайшли приклад, коли мер такого ж запущеного і хамовитого міста, як Київ, виграв вибори пропагуючи ідеї самоорганізації і співпраці. На початку 90-х років Богота, столиця Колумбії була, за словами зарубіжної преси «найгіршим містом у світі». Охоплена корупцією, бідністю та насильством, місто розвалювалося в прямому і переносному сенсі. Богота потерпала від наслідків кількох десятиліть громадянської війни, від шаленого зростання чисельності населення і недоліків міського планування. За 1995 рік тут було скоєно 3363 вбивства і зареєстровано майже 1400 випадків смертельних ДТП. Ситуація була не з легких, не кажучи вже про звичні навіть для киян дрібниці. Заможні жителі відгородили собі частини громадських парків, водії захопили тротуари під паркування автомобілів, а працівники з убогих халуп на південному кінці міста витрачали щодня чотири години на дорогу в багаті райони на півночі Боготи.

При згадуванні про моральні цінності у людей згасає погляд. Так включаються стереотипи, які пасивують нас. І стереотип –ототожнювати аморальність виключно з гріхами плоті. Відтак гнів, агресивність, мстивість, облуда, лукавство, продажність, хабарництво тощо не асоціюються в нас зі сферою моралі й не несуть для нас загрози. Мовляв, ними ми просто захищаємося від ударів життя. Через це заклики до морального життя викликають у нас невдоволення або тиху паніку. Відомий український філософ і дисидент написав не побоїмося пафосу програмну статтю в якій показав єдино можливий шлях виходу з нашої перманентної кризи. Його думки збігаються з нашими.

Світ, у якому ми зараз живемо, СКЛАДАЄТЬСЯ З КОМП’ЮТЕРІВ. У нас більше нема автівок, у нас є комп’ютери, на яких ми їздимо, замість літаків у нас летючі коробки із серверами Solaris та купою контролерів SCADA. Радіо – це більше не кристал, це універсальний комп’ютер зі швидким цифро-аналогово-цифровим перетворювачем та програмним забезпеченням. Корі Доктороу - відомий канадський письменник-фантаст, блогер та прихильник вільного розповсюдження інформації. "Тексти" наводять виступ Доктороу на нещодавньому 28-му Chaos Communication Congress - конференції хакерів, присвяченій питанням технологій, культури та футурології. Автор: Корі Доктороу

Список складено на основі популярності статей і новин серед наших читачів - усього ці матеріали заробили близько 200 тисяч відвідувань. Вийшла, на наш погляд, цікава підбірка/зріз того, що з'являється на сайті.

Забудьте про Китай: чорний ринок у десять трильйонів доларів – це економіка, що росте найшвидше на світі, це наше майбутнє. Яка робота переважатиме в 21-му столітті? Часткова зайнятість, різноманітні схеми самозайнятості, робота за сумісництвом, шаражки, халтурки, підробітки, і жодних податків, ліцензій, зборів, дозволів тощо. Автор: Роберт Нойвірт, Foreignpolicy

У 2001 році Джонатан Каплан і Аріель Браунштейн помітили цікаву річ у магазині фотоапаратури. Вони звернули увагу на те, що найбільшим попитом користувалися дешеві одноразові моделі. Через вісім років, у розпал кризи, саме дешеві продукти врятують промисловість і економіку, пише Роберт Кеппс у статті для журналу Wired "Досить непогана" революція - це коли дешевого і простого товару цілком вистачає". Підготував: Артем ЧАПАЙ

Редакційний колектив "Текстів", а також наші автори та однодумці з числа спільноти сайту регулярно спілкуються на тему того, якими мають бути ЗМІ у сучасному світі потужного продукування та споживання інформації. Нещодавно в поле нашого зору потрапив програмний текст, який майже повністю відповідає нашому баченню про те, якими повинні бути сучасні медіа, і якими медіа хотіли б бути ми самі. Пропонуємо вашій увазі "Маніфест повільних ЗМІ".

Страх породжує недовіру. Від недовіри в Україні ростуть тільки паркани. Страх породжує несмак. Бо з точки зору архітектури за тими парканами можна побачити кладовища будматеріалів –архітектори можуть зробити оригінальний проект, але замовники віддають перевагу у кращому випадку псевдо-бароковим коробкам. Страх зупиняє поступ. Україні потрібні зміни, а виборці вимагають стабільності. Страх став економічним чинником. Автор: Олександр Зінченко, Варшава – Київ