В Україні кодифікували та допустили до постачання у підрозділах Сил оборони безпілотний авіаційний комплекс «Щедрик» вітчизняного виробництва.

Військовослужбовець ЗСУ, аеророзвідник Олександр Карпюк (Серж Марко) пояснює, чому порівняння важливості дронів і піхоти в умовах сучасної війни є некоректним і як люди та технології доповнюють одне одного на театрі бойових дій. Texty.org.ua публікують допис автора у вигляді скороченої і дещо адаптованої прямої мови.

Зовнішні пілоти 414-го окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра» почали використовувати FPV-дрони, які керуються за допомогою оптоволокна.

Північна Корея готується розгорнути додаткові війська та військову техніку в Росії, зокрема дрони-камікадзе.

Українські розробники продемонстрували нові можливості волоконно-оптичних систем зв’язку, інтегрованих у різні типи дронів. Спеціальна котушка, медіаконвектор та польотний контролер інтегруються на наземні й повітряні апарати. Котушка важить близько 2,3 кг та має довжину дроту до 10 км.

Зеник мінує постійно. Робить це великими дронами: “Кажанами”, “Вампірами” й улюбленцем свого парку “Немезісом”. Сидячи на позиції, він чіпляє на “Кажан” одну міну ТМ-62, вага якої приблизно 7–10 кг, і несе на передню лінію фронту. Там скидає, летить назад, чіпляє наступну і знову в дорогу. І так усю ніч.«Стараємось мінувати», — каже Зеник. І слово “стараємось” влучно описує загальну ситуацію, що наразі складається з дистанційним мінуванням дронами на фронті.

Українське підприємство спільно з чеською компанією PBS завершило розробку реактивного двигуна AI-PBS-350 та, ймовірно, вже запустили його виробництво.

На початку грудня 13-та бригада НГУ «Хартія» провела першу повністю роботизовану операцію проти ворога на харківському напрямку.

У Силах оборони допустили до експлуатації безпілотний авіаційний комплекс ТОККО.

Китай оголосив про значне скорочення постачання безпілотників, а китайські виробники почали обмежувати продажі в США та Європі ключових компонентів.