«Куди ти летиш?! Дивіться, вони ж не зупиняються!» — коментує спроби перейти дорогу Валентин Грушецький, мешканець Реї між Житомиром і Бердичевом на трасі М-21. Рея — одне з багатьох «кинутих під колеса» сіл, через які пролягають міжміські та міжнародні траси. І дорослі, і діти в таких селах щодня ризикують життям, щоб дійти до магазину, школи чи стадіону, переходячи по нерегульованому переходу чи перебігаючи навпростець.

Швидкість, з якою їде 85% водіїв у вільному потоці, — це комфортна швидкість. Точніше, водії думають, що ця швидкість безпечна і комфортна. І ця комфортна швидкість має бути максимально близькою до тієї, яка є безпечною де-факто. Тож якщо, наприклад, у межах села максимальна дозволена швидкість — 60 км/год, а 85% водіїв їде зі швидкістю 95 км/год, то це значить, що дорога спроектована неправильно, проектувальники не впоралися із завданням, яке перед ними поставила держава. У Польщі або Німеччині суб’єктивно комфортна швидкість і швидкість на обмежувальному знаку максимально збігаються. Про те, як досягти максимальної безпеки на дорогах, розповідає